Світова економіка споживає все більше енергії через запити від промислово розвинених країн, які стабільно ростуть. За даними Світової Енергетичної Ради протягом останніх 30-ти років споживання енергії у світі зросло в понад 2,5 рази.
Енергетична система поєднує в собі всі процеси видобутку і переробки сировини для отримання енергії. Для діяльності енергетичної системи потрібні енергетичні носії, які існують в натуральній природі – вода і повітря. В результаті виробництва енергії, з’являються тверді відходи, гази і рідини. Ще може з’являтися тепло з систем охолодження, а в атомній енергетиці маємо ще й радіоактивні відходи. Відходи потрапляють назад в зовнішнє оточення, створюючи забруднення, а часом деградацію повітря, води або землі. Ці чинники негативно впливають на всі живі організми. Негативний вплив на довкілля може мати різну інтенсивність і тривалість – може виступати в певній місцевості або глобально впливати на всю земну біосферу.
Вже на стадії видобування палива починається негативний вплив на природу. Видобуток вугілля несе загрозу життю і здоров’ю гірників, виникають загрози для територій над шахтами через деградацію ґрунтів. Відходи шахтної руди створюють запилення, можуть приводити до забруднення підземних і поверхневих вод. Видобуток інших палив теж приводить до загроз для довкілля. Можна згадати витікання нафти в Мексиканській затоці в квітні 2010 року – екологічна катастрофа започаткувалася витіканням нафти на видобувній платформі.
Наступний етап забруднення відбувається на етапі перевезення палива і перетворення його на електричну та теплову енергію. Загрозами є: запилення, витікання із збірників рідкого палива (місцеве забруднення ґрунту або забруднення водоймищ і рік), катастрофи морських танкерів, небезпеки вибуху при транспортуванні газів та нафти, загроза радіаційного забруднення при перевезенні палива і відходів атомних станцій. Проблемним є й зберігання атомних відходів.
Викопне паливо перетворюється в енергію способом хімічної конверсії. Це відбувається в основному в котельнях, теплоелектростанціях і в домашніх господарствах. В процесах спалювання виділяються до атмосфери багато складників: пил, сірчані сполуки, сполуки азоту, СО2, продукти неповного і повного спалювання (СО, сажа, вуглеводні, альдегіди).
Серед вказаних забруднень особливо небезпечним є дрібний пил, який приводить до захворювання дихальних шляхів у людей та звірів. Інші відходи приводять до нищення будинків, корозії металів, некорисні для вегетації рослин (які є джерелом кисню). Забруднення циркулюють в атмосфері і повертаються на поверхню Землі разом з атмосферними опадами (з’являються кислі дощі). Вони попадають в землю, у грунтові та поверхневі води і кружляють в біосфері – доступні для живих організмів. Це означає, що забруднення, які попали в атмосферу, є грізними для людей, які будуть пити забруднену воду або вживати до їжі рослини чи тварин.
Забруднення повітря шкідливо впливає на озонову частку атмосфери, яка знаходиться на висоті 25 км над поверхнею Землі. Для озону є шкідливим хлор, який зменшує цей шар, призначений для охорони повітря Землі від шкідливого ультрафіолетового випромінювання. Завелика доза цього випромінювання, яка попадає до Землі, може викликати мутації ДНК і приводити до раку шкіри, пошкодження зору, послаблення імунітету людини і тварин. Науковці вважають, що озоновий шар, який оберігає Землю від згубного випромінювання Сонця, відновиться не скоріше ніж в 2075 році.
ecotown.com.ua
ecotown.com.ua
0