Як нам вижити у світі екстремальної погоди Опубликовано 7.06.2024 . Автор: ua-green

0

Зміна клімату несе не лише загрози, а й вигоди, якими треба зуміти скористатися

У соцмережах поменшало кепкувань на тему зміни клімату – здається, українці в унісон з усім цивілізованим світом перейшли зі стадії заперечення до стадії прийняття. Цієї весни меми про пил із Сахари швидко змінилися зображеннями квітучих українських сакур та абрикосів. Дерева цьогоріч вкрилися цвітом на кілька тижнів раніше, ніж зазвичай, а наприкінці березня українці вже ходили в шортах. Така рання й тепла весна, як і відсутність зими з морозами та снігопадами, нікого не засмутила, навіть навпаки (враховуючи проблеми з руйнуванням енергетичної інфраструктури). Однак кліматологи попереджають: якщо ця синоптична тенденція триватиме на території України в літні місяці, то нас може очікувати спека 40 і вище градусів за Цельсієм.

СПЕКА Б’Є РЕКОРДИ

Початок травня в Україні був прохолодний, зате березень виявився спекотним. Перша половина весни загалом відзначилася небаченою для цієї пори року спекою: наприкінці березня – на початку квітня на Закарпатті, Івано-Франківщині, Чернівеччині, Вінниччині, Житомирщині температура сягала +28 градусів.

«Якщо подібна синоптична ситуація повториться в Україні влітку, температура повітря може перевищити 40 градусів», – пояснює завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України Віра Балабух, яка є національною експерткою проєкту APENA3, що фінансується ЄС.

Весняні температурні рекорди – це лише частинка цілого списку небачених погодних явищ. Календарна зима 2023–2024 років у Києві стала третьою в рейтингу найтепліших зим з 1981-го. Середня зимова температура повітря в столиці становила 0,3°С, що на 2,8°С вище від кліматичної норми.

2024 рік обіцяє стати ще спекотнішим, і вже зафіксовано перші рекордні показники: Європейська кліматична служба «Copernicus» повідомила, що лютий 2024 року був найтеплішим останнім місяцем зими, який коли-небудь реєстрували у світі.

2023 рік, за прогнозами вчених, мав бути теплим, оскільки це рік Ель-Ніньо – явище у тропічній частині Тихого океану, яке впливає на повітряні потоки, температуру повітря та опади в планетарному масштабі.

Однак минулий рік перевершив усі прогнози з нагрівання атмосфери й океану, підвищення рівня моря, втрати антарктичного морського льоду та відступу льодовиків. За даними Всесвітньої метеорологічної організації ООН, таких середніх температур, як у 2023 році, не було за весь період інструментальних спостережень за погодою – а це аж 174 роки записів! Про це ВМО повідомила у своєму звіті «Стан глобального клімату», оголосивши червоний рівень небезпеки через глобальне потепління.

Причина таких стрімких кліматичних змін полягає в тому, що світ далі викидає велику кількість парникових газів, зокрема вуглецю. Цей газ дуже довго затримується в атмосфері, тож ми відчуваємо наслідки діяльності попередніх поколінь. І якщо людство схаменеться і скоротить використання викопного палива та викидів у атмосферу, то позитивний ефект відчують наші онуки.

НЕВЖЕ МИ СПІЗНИЛИСЯ?

Кожен, хто цікавиться кліматом, чув про Паризьку кліматичну угоду, яку було підписано у 2015 році в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Усі держави-підписанти взяли на себе зобов’язання скоротити викиди вуглецю для протидії зміні клімату. Україна долучилася до угоди у 2016 році.

2022 року було вже 195 країн, які підписали й ратифікували Паризьку угоду. Держави зобов’язалися скорочувати викиди в атмосферу, докладати зусиль, аби втримати рівень глобального потепління на рівні, нижчому за 2°С від початку ХХ століття, тобто початку епохи промислового розвитку.

Відтоді кожна країна, яка підписала документ, звітує про свої зусилля задля збереження клімату (так звані національно визначені внески). Згідно з дослідженнями науковців Міжурядової групи експертів зі зміни клімату ООН, щоб утримати температуру на рівні 1,5°С, викиди парникових газів необхідно скоротити на 43% до 2030 року порівняно з рівнем 2019-го.

Чи вдається людству досягти цієї мети? Поки що ні.

У 2023 році в ООН проаналізували зусилля всіх 195 країн щодо виконання Паризької угоди й констатували: з такою динамікою викиди знизяться не на 43%, як планувалося, а лише на 2%. До того ж, за даними ООН, пік викидів і пік попиту на викопне паливо припадає на поточне десятиліття.

Що ж це означає – фіаско людства у боротьбі з глобальним потеплінням, чи ми ще встигаємо щось вдіяти?

«На жаль, запобігти підвищенню глобальної температури на 1,5°C уже практично неможливо, – каже пані Балабух. – У 2023 році, який виявився найтеплішим, можливо, навіть за останні 100 тисяч років, середня за добу глобальна температура протягом усього року була вищою на 1,0°C за температуру доіндустріального періоду. Половина днів були теплішими на 1,5°C. Тож тепер важливо бодай не допустити підвищення глобальної температури на 2°C. А для цього людство має докласти максимум зусиль до обмеження викидів парникових газів, збільшення енергозбереження та енергоефективності».

Науковиця додає, що навіть таких зусиль може бути недостатньо. Тому потрібно якомога швидше переходити до адаптації до зміни клімату, особливо у вразливих регіонах. Не встигаючи щось кардинально змінити, ми можемо пристосуватися й адаптуватися до тієї реальності, у якій доведеться багато років жити і нам, і наступним поколінням.

ЧИ МОЖНА ЗБЕРЕГТИ СВІТ КОМФОРТНИМ ДЛЯ ЖИТТЯ

У процесі еволюції все живе на нашій планеті постійно пристосовувалося до мінливих умов. Іноді адаптуватися треба було швидше, іноді на це йшли десятки тисяч чи мільйони років.

Адаптація можлива не лише у природі, а й у всіх сферах життя людини. Наша цивілізація має достатньо засобів, щоби пристосуватися до зміни клімату швидко й розумно.

Для цього ми повинні знати, як змінюватиметься клімат у найближчі 20–50–100 років, і мати план виживання. Саме для цього розробляють спеціальні стратегії адаптації до зміни клімату. На національному, регіональних та місцевих рівнях, та й навіть окремих галузей.

Уже тепер українські науковці за підтримки європейських колег працюють над першими в Україні адаптаційними стратегіями. Зокрема, українські кліматологи разом з європейцями та у співпраці з Міндовкіллям у межах проєкту APENA3 вже отримали прогнози для України до кінця ХХІ століття. Одна з розробниць – завлабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту, учасниця міжурядової групи експертів зі зміни клімату IPCC, ключова експертка європейського проєкту APENA3 Світлана Краковська.

«Ми з високою достовірністю змогли вирахувати загрози й ризики від зміни клімату та створили три кліматичних сценарії для України до кінця ХХІ століття – від оптимістичного до поганого. Розробили заходи стійкості для різних секторів економіки й уже навіть підрахували витрати на впровадження цих заходів для трьох областей України – Миколаївської, яка відчутно постраждала від війни, а також Івано-Франківської та Львівської – каже пані Краковська. – План заходів адаптації до зміни клімату та витрат для регіонів сформовано на сім років. Наприклад, для Миколаївщини розраховано понад 150 млн євро витрат на впровадження заходів адаптації до зміни клімату. Для Львівщини ця вартість вища – понад 273,7 млн євро».

ЯК ОТРИМАТИ КОРИСТЬ ВІД ЗМІНИ КЛІМАТУ

Зміна клімату – це не лише спека, посуха, урагани, екзотичні хвороби та шкідники. Вона дає і певні можливості, треба лише зуміти скористатися ними.

Віра Балабух каже, що, за останніми оцінюваннями, найбільш вразливими до зміни клімату в Україні є сільське господарство, енергетика, водні ресурси.

У сільському господарстві для того, щоб адаптуватися до зміни клімату, ми маємо, з одного боку, використовувати нові можливості, а з іншого – запобігти можливим втратам. Можливості – це збирання двох чи трьох врожаїв замість одного, вирощування нових сортів сільгоспкультур тощо. З потеплінням поліпшаться також умови перезимівлі озимих культур і багаторічних трав.

Проте збільшення кількості врожаїв можливе лише за наявності достатньої кількості вологи. І щоб запобігти втратам від посух, необхідно використовувати технології зберігання води й методи поливу, які дадуть змогу зменшити її витрати, такі як, наприклад, крапельний полив. Використання методів збереження ґрунтів, як-от мульчування, внесення органічних добрив, та агроекологічний обробіток можуть поліпшити родючість ґрунтів та забезпечити кращий урожай в умовах зміни клімату.

Для кожного сектору економіки розробляються специфічні заходи адаптації.

У будівництві використовуватимуться нові технології, будинки будуть енергоефективними й пристосованими до кліматичних та географічних умов місцевості.

А, наприклад, туризм розвиватиметься з урахуванням кліматичних прогнозів. Навіщо, наприклад, будувати в Карпатах великий гірськолижний курорт, якщо не буде не лише снігу, а й морозу, щоб створювати штучний сніг.

Адаптаційні заходи для сектору управління ризиками полягають у створенні сучасних систем раннього оповіщення, щоб якомога швидше реагувати на екстремальні погодні явища, уникнути жертв та великих втрат.

УКРАЇНА У СВІТІ КЛІМАТИЧНИХ ВИКЛИКІВ

Попри війну, яка, до речі, теж впливає на кліматичну систему, Україна вживає заходів запобігання зміні клімату. Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець назвав 2024-й «роком початку кліматичного діалогу в Україні» та запевнив, що кліматична політика залишається серед довкіллєвих пріоритетів України, а відбудова держави має відбуватися з урахуванням кліматичних цілей.

На своїх ресурсах Міндовкілля звітує про зроблене: у 2023 році Україна оновила систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, наблизивши її до вимог ЄС, на міжнародних майданчиках представила візію державної кліматичної політики, разом з німецькими партнерами відкрила Кліматичний офіс.

«Уже готовий і невдовзі буде надісланий на розгляд Кабінету Міністрів законопроєкт «Про основні засади державної кліматичної політики», розроблено Стратегію формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року, завершується підготовка проєкту Стратегії впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні, а тепер ми збираємо команду експертів, які виконають моделювання усіх секторів економіки, відтак буде змодельовано сценарії економічного відновлення й розвитку України», – каже заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторія Киреєва.

За її словами, уже розроблено Національний план з енергетики та клімату на період 2025–2030 років, розпочато підготовку Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди для встановлення більш амбітних цілей скорочення викидів. Також у 2024 році планується подання на розгляд Кабінету Міністрів проєкту операційного плану реалізації Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року.

Оставить комментарий