В Україні розпочалася заборона вилову риби через весняний нерест. Ловити можна лише на одну вудку чи спінінг, і лише з берега, і тільки поза нерестилищами, і не більше трьох кілограмів. Невдоволені захистом водної екології, рибінспектори запропонували парламенту в десятки разів підвищити штрафи для браконьєрів.

Нічні та ранкові рейди рибоохоронного патруля – це й досі ефективний спосіб боротьби з незаконним виловом риби та раків. Цього ранку клювало і в браконьєрів, і в рибоохоронного патруля. Розмови з браконьєрами, зазвичай, схожі:

• В період весняно-літньої нерестової заборони дозволено лов риби лише з берега поза межами нерестовищ на одну поплавкову або донну вудку, оснащену одним гачком. Наразі у вас тут донна вудка, оснащена 10 гачками!
• Ну вибачте.
• Вибачте – це багато, а наша робота полягає в тому, що ми зараз на вас складемо протокол.
• Ну немає чим мені зараз платити. Ну не злочинець я на сам кінець!

Ловити можна лише на одну вудку чи спінінг, і лише з берега, і тільки поза нерестилищами, і не більше трьох кілограмів. Невдоволені захистом водної екології, рибінспектори запропонували парламенту в десятки разів підвищити штрафи для браконьєрів.  

Порушник витяг зовсім мало риби та виявився власником посвідчення про недієздатність, і тому патруль на місці ухвалив рішення про штраф для нього трохи більше мінімального – 85 гривень. Для цього склали протокол, а браконьєр зможе оплатити штраф, де йому зручно. Цей виявився мирним, але вони бувають дуже агресивними, і навіть зі зброєю.

“На водоймах Київщини триває весняно-літня нерестова заборона, то патрульні працюють в режимі 24/7, оскільки від її проходження залежить майбутня популяція риби”, – каже керівник рибоохоронного патруля Київщини Юрій Яць.

В Україні більшість ставків у руках приватних орендаторів, що самі вирішують, як піклуватися про екологію для риби. Річки та моря контролює держава і висновки контрольних органів тривожні.

“Щорічно проводяться наукові дослідження, ми спостерігаємо зменшення риби в наших водоймах, відповідно, встановлюємо меншу цифру, дозволену до вилову у водоймах загальнодержавного значення”, – коментує голова Держрибагентства Ярослав Бєлов.

Крім скорочення дозволеного вилову, держава хоче збільшити розмір штрафів за порушення правил вилову, зокрема й під час нересту. Нині максимальний становить 680 гривень, однак середній не перевищує 170. Актуальний законопроект уже в парламенті.

“Ми очікуємо наступного тижня його внесення на розгляд Верховної ради. Там підвищення штрафів буде досить значним: від 10 до 120 разів за різні порушення”, – додає Бєлов.

Паралельно з рибним агентством заговорили й екологи і громадські організації. Дискусія цього круглого столу порушила іншу проблему для водної екології та риби – сміттєзвалища.

І справді, цієї весни на ставках масово гине риба. Причина проста – брудна та знекиснена вода, що безконтрольно стікає з полів із хімічними добривами та, найголовніше, з великих та малих сміттєзвалищ.

“Це може бути екологічна катастрофа європейського масштабу. Особливо це стосується тих викидів інфільтрату, який тече сьогодні з полігонів у річки і який забруднює екосистему. Якщо мешканці Києва мають надію, що все це потече по Дніпру – то дуже велика помилка! Через рибу, через птаху, через овочі-фрукти все повернеться до нас. Потрапляння будівельних відходів, потрапляння інфільтрату – це все губить, особливо під час нересту”, – попереджає голова екологічної організації Володимир Волков. 

Екологи налаштовані рішучо і вже повідомили, що за два тижні розпочнуть повне блокування завезення сміття на найбільший столичний полігон, вимагатимуть зміни режиму його роботи та утилізації відходів і рекультивації, очищення землі та води. На черзі – поступова ізоляція й решти сміттєзвалищ. Таким чином, нерест риби загострив не лише проблему браконьєрів, а й смітників і незаконної прибережної забудови. Після всіх найближчих виборів, зокрема й місцевих, від нової влади вимагатимуть розв’язання цих проблем.