Про це заявив міністр екології Остап Семерак. «В нашій країні існує абсолютно середньовічна система «індульгенцій», коли підприємець приходить до держави і каже: я буду викидати от таку кількість сірчаної кислоти в річку, і заплачу вам за це по якихось нормативах, – пояснює голова відомства. – І немає жодного контролю – чи він викинув у двадцять разів більше чи менше, і немає жодного стимулу ставити фільтри і припиняти викиди».
Тим часом, українські річки перетворюються на каналізаційні колектори, оскільки бази і пансіонати економлять на очисних спорудах.
Так, великою каналізацією Карпат вже давно став Прут. У Яремче тріщить по швах зведена півстоліття назад каналізація. “Очисні споруди розміщені наче в ямі, – розповідає громадський активіст Сергій Петров. – Узимку, коли немає руху каналізаційних стоків, рідина у трубах замерзає і вони тріскають, а навесні, коли все тане, стічні води потрапляють у річку”.
На додачу, місто, яке кожного року приймає тисячі туристів з України та з-за кордону, не має дощоприймачів. «Після опадів всі нечистоти з водою потрапляють прямісінько у Прут, – розповідають екологи. – На додачу, чимало готелів та приватних садиб скидають нечистоти у річку».
Приміром, скандально відома неканалізована база Нацбанку скидає нечистоти у річку Жонка, що є притокою Пруту.
За останні десять років на берегах однієї з найбільших лівих приток Нижнього Дунаю виросли сотні готелів та приватних садиб, однак про очищення стоків ніхто не дбає. Проблема із викидами у річку є також у Микуличині, Ямні, навіть у Поляниці, де розташований відомий курорт “Буковель”.
Немає очисних споруд і у селі Татарів. “В окремих садибах є септики, проте цього недостатньо,- каже сільський голова Олег Дзем’юк. – Плануємо збудувати очисні споруди, почати слід із виготовлення проектно-кошторисної документації. Але це дуже дорого – будемо шукати кошти…”.
Не краща ситуація й у Ворохті – селищі протяжністю 12 кілометрів, де для численних баз відпочинку та зелених садиб протягнули лише 800 метрів каналізації. Берегом Пруту неможливо пройти – скрізь бруд та відходи з туалетів. Усі відходи, що збираються у вбиральнях, ванних кімнатах, воду з пральних машин із сотень садиб, шкіл, дитсадків зливають просто у річку. А далі все це тече через Татарів, Яремче, Коломию, Чернівці…
“Ми звертаємося до керівників установ та організацій, аби вони встановлювали локальні очисні споруди, – каже заступник селищного голови Ворохти Юрій Гапик. – Але там нарікають на брак коштів. Ось і виходить якесь зачароване коло”.
Екологи наголошують, що навіть будівництво нових очисних споруд розв’яже проблему тільки частково. Необхідно боротися з власниками садиб, котеджів та баз відпочинку, але закону, який повинен карати недбалих приватників, просто немає.
0