У Харкові очисні споруди No 2 (у минулому Безлюдівські) зможуть виробляти 4 МВт електроенергії на добу.
Отримати такий результат дозволить обробка та утилізація осаду стічних вод у рамках другої черги проекту “Удосконалення системи мулового господарства каналізаційних очисних споруд міста Харкова”, який реалізується у межах кластеру “Житлово-комунальне господарство” Стратегії сталого розвитку Харківської області до 2020 року.
За словами заступника генерального директора, директора департаменту з інвестиційної політики, науки та інновацій КП “Харківводоканал” Івана Корінько, модернізація системи мулового господарства каналізаційних очисних споруд дасть змогу продавати частину енергії місту.
«Для потреб очисних споруд цілком вистачить 2 МВт електроенергії на добу», – зазначив Іван Корінько. – Решту зможемо реалізувати обласному центру”.
Використання альтернативних джерел енергії на підприємстві освоїли ще п’ятнадцять років тому, але через зношеність і моральну застарілість обладнання виробництво теплової та електричної енергії зупинили, і тривалий час на очисних спорудах проводили лише обезводнення осаду, розповідає фахівець.
«Обробка осаду – один із найскладніших трудових і енергоємних процесів, вартість якого становить у середньому 30-40% загальних витрат на біологічне очищення стічних вод, – пояснює Іван Корінько. – У розробленому “Харківводоканалом” проекті закладено технологію і устаткування, що дають змогу значно скоротити обсяги капітальних інвестицій в утилізацію осаду та підвищити енергоефективність – нова система обробки осаду передбачає встановлення сучасного обладнання, використання закритих камер бродіння з отриманням біогазу, виробництво теплової та електричної енергії».
Модернізація системи мулового господарства каналізаційних очисних споруд позитивно позначиться на екології Харкова та приміської зони, впевнений директор “Харківводоканалу”. «Нині мулові поля, якими вже зайнято 127 гектарів, стрімко збільшуться і дошкуляють не надто приємними запахами, забрудненням грунтових вод, частими самозайманнями за літньої спеки, викидами парникових і шкідливих газів в атмосферу, – розповідає Іван Корінько. – Щодоби обласний центр продукує понад 3000 кубометрів осаду, в якому міститься багато піску, що зумовлено структуро місцевого грунту та змивами з доріг. Разом з тим, очисні споруди, збудовані у повоєнні 1950- ті, не справляються з видаленням піску, який завдає надзвичайної шкоди техніці».
На додачу, реалізація “мулового” проекту дасть змогу якщо не знизити ціни на водовідведення, то принаймні суттєво й надовго їх загальмувати, впевнений Іван Корінько.
Наразі “Харківводоканал” подолав всі організаційні та договірні етапи реалізації другої черги проекту, загальна вартість якого становить 85,8 млн доларів і який реалізується за кредитні кошти Міжнародного банку реконструкції та розвитку і Фонду чистих технологій.
Два роки тому спільно з Харківським національним університетом міського господарства ім. А. Н. Бекетова і Харківським національним університетом будівництва і архітектури була розроблена Програма розвитку КП “Харківводоканал” на 2015-2026 роки, в основу якої закладено власні та спільні науково-технічні розробки. «На підприємстві з 1999 року плідно працює науково-технічна рада, до якої входять вісім докторів та одинадцять кандидатів наук, дев’ять представників вищих навчальних закладів і науково-дослідних інститутів, – розповідає начальник управління з науки і інновацій КП “Харківводоканал” Сергій Піліграм. – Так, створено установку з виробництва мазуту, який отримують під час оброблення осаду».
Нині КП “Харківводоканал” розробляє десять перспективних інвестиційних проектів. Інвестиційна програма підприємства розрахована на залучення 418,794 млн доларів.
У 2015 році КП “Харківводоканал” зекономив електроенергії на 11 млн гривень в рамках реалізації інвестиційного проекту “Модернізація каналізаційних насосних станцій м. Харкова та Головної каналізаційної насосної станції з впровадженням енергозберігаючого насосного обладнання”.
Загалом комунальним підприємствам обласного центру торік вдалося заощадити завдяки енергоощадності 47,5 млн гривень.
0