Сільське господарство, в тому числі лісове і рибне господарство та тваринництво, генерує приблизно п’яту частину світових викидів парникових газів. Одночасно з цим, сільське господарство повинно внести найбільший внесок у боротьбу зі зміною клімату, йдеться в доповіді «Стан справ в області продовольства і ведення сільського господарства 2016».

«Немає сумнівів у тому, що зміна клімату впливає на продовольчу безпеку, – сказав генеральний директор ФАО Жозе Граціану да Сілва, представляючи доповідь. – Через зміну клімату, ми не можемо гарантувати тепер, що отримаємо урожай, який посадили».

Ця невизначеність також виражається в мінливих цінах на продукти харчування, зазначив він.

ФАО попереджає, що підхід «бізнес як звичайно» може підштовхнути мільйони людей у прірву голоду. У цьому випадку найбільшою мірою постраждає населення в бідних районах в країнах Африки на південь від Сахари, а також в Південній і Південно-Східній Азії, особливо ті громади, чиї кошти до існування залежать від сільського господарства. Якщо сьогодні не вживати ніяких дій, стан продовольчої безпеки в багатьох країнах буде тільки погіршуватися.

Реформування сільського господарства і продовольчих систем – складне завдання внаслідок участі величезної кількості зацікавлених сторін і наявності великої різноманітності агропромислових систем і екосистем. Проте, зараз необхідно зробити серйозні зусилля, оскільки несприятливі наслідки зміни клімату будуть тільки погіршуватися з плином часу, підкреслюється в доповіді.

У  ФАО підкреслюють, що успіх у реформуванні агропромислових систем багато в чому буде залежати від того, наскільки швидко буде надана підтримка дрібним фермерам в процесі адаптації до зміни клімату.

У доповіді наводяться докази того, що впровадження практик кліматично оптимізованого сільського господарства, таких як використання азотоеффектівних і жаростійких сортів сільськогосподарських культур, нульова обробка грунту і інтегроване управління родючістю грунту дозволить підвищити продуктивність і доходи фермерів. Згідно з оцінками доповіді, одне лише широке поширення азотоеффектівних практик призведе до скорочення числа людей, схильних до ризику недоїдання більш ніж на 100 млн.

Негативні глобальні наслідки зміни клімату вже позначаються на врожайності деяких зернових культур. Зміна клімату, ймовірно, призведе до зниження вмісту поживних речовин, таких як цинк, залізо і білок в деяких основних зернових культурах, а також викличе нові проблеми зі здоров’ям у людей і безліч транскордонних хвороб тварин.

У доповіді підкреслюється, що необхідно збільшити фінансування заходів, що проводяться країнами, що розвиваються, для боротьби зі зміною клімату. Міжнародне державне фінансування заходів щодо пом’якшення та адаптації до зміни клімату зростає, і, не дивлячись на те, що обсяг фінансування поки відносно невеликий, ці кошти можуть виступити в якості каталізатора великих потоків державних і приватних інвестицій. Фінансування з метою боротьби зі зміною клімату має йти на стійке ведення сільського господарства, рибальства та лісового господарства, на великомасштабну трансформацію сільського господарства і розвиток кліматично-оптимізованих продовольчих систем. Адаптація і пом’якшення наслідків зміни клімату повинні проводитися в тандемі.

Якщо не вживати ніяких дій, сільське господарство буде як і раніше основним джерелом глобальних викидів парникових газів. Шляхом впровадження практики кліматично оптимізованого сільського господарства і підвищення потенціалу грунтів та лісів до поглинання та зберігання вуглецю, викиди можна скоротити, одночасно збільшуючи виробництво продуктів харчування, щоб прогодувати зростаюче населення в світі, йдеться в доповіді. Продовольчі системи можуть сприяти подальшому скороченню харчових втрат і відходів і забезпеченню більш здорового харчування, що пом’якшить екологічні наслідки для навколишнього середовища.

agronews.ua