Вогонь — справа серйозна. Особливо, коли це пожежа, та ще й у зоні відчуження навколо Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Тому тривожні розмови у Києві були виправдані. Але страхи виявилися даремними: навіть за масштабних пожеж тривожитися не варто. Хоча, звісно, бути насторожі ніколи не завадить.
Пожежа у лісах зони відчуження навколо ЧАЕС, що розпочалася 26 квітня й була остаточно приборкана буквально на травневі свята, змусила деяких киян нашорошити вуха, адже ходили чутки про негативні наслідки для Києва. Тривожні припущення були спростовані керівництвом Державної служби з надзвичайних ситуацій та особисто прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.
Нині у лісах навколо Києва ситуація спокійна. І якби кияни цікавилися питанням серйозно, не потрібно було б і спростувань чуток на найвищому рівні. Оскільки для столиці, навіть за виникнення більш серйозних пожеж, загрози мінімальні. Принаймні, такі думки висловлюють експерти.
Зокрема директор Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев розповів, що пожежа, навколо якої було стільки розмов, сама по собі була не настільки й складною. По-перше, це так звана трав’яна пожежа, коли палають не дерева, а підстилка. Справжньої спеки ще не було, зелень у лісі соковита, температура пожежі від 300 до 400 градусів за Цельсієм, шкідливі викиди піднімаються у повітря (з димом) на висоту півкілометра й відразу випадають, їх не розносить вітром далеко від зони загоряння.
Окрім того, коли вже брати до уваги чинник саме зони відчуження навколо ЧАЕС, то для Києва він не є таким актуальним. Експерт категорично наголосив, що, з огляду на особливості радіоактивних елементів, «у радіаційному плані кияни можуть бути спокійними». Зокрема більша частина радіонуклідів — у грунті. А він не горить. Близько 40 % радіонуклідів накопичується у рослинах, але, навіть за пожежі, ці елементи тут же й випадають.
Ця добра новина, утім, не є достатньою підставою, аби не говорити про пожежну небезпеку взагалі. Так, за словами Сергія Зібцева, науковці досліджують пожежну ситуацію в Україні загалом і в зоні відчуження навколо ЧАЕС зокрема. Як розповів дослідник, найгірший сценарій передбачає, що пожежа у зоні відчуження навколо ЧАЕС буде не лише трав’яною, але й лісовою у повному сенсі, тобто палатимуть і дерева. Щоб димовий шлейф досяг Києва і це вплинуло на рівень радіації у столиці, пожежа має бути на площі не менш як 50 тис. га. (Для порівняння, пожежа квітня 2015 року мала площу 2 тис. га). Хоча за цим найбільш похмурим сценарієм чинник вітру набуває особливої ваги.
За словами експерта, поліпшити протипожежну безпеку навколо ЧАЕС можна збільшивши кількість пожежних вишок. Адже з тих, котрі є, можна спостерігати лише за приблизно половиною території зони відчуження. Потрібно також налагодити транспортну інфраструктуру на цій проблемній території. Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко звернув увагу, що до деяких місцин у зоні через бездоріжжя потрібно добиратися не одну годину. Нарешті, і про це вів мову прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк на одному з недавніх засідань уряду, пожежна служба у структурі ДержНС потребує бодай часткового оновлення техніки.
До речі, як розповіли експерти, загоряння у зоні траплялися й раніше. Усього з 1993 року, за даними Сергія Зібцева, у зоні відчуження сталося близько 1200 пожеж, але вони оперативно гасилися відповідними службами.
0