Сьогодні на розвиток еко-проектів Україна виділяє значно менші суми, аніж цього хотіли б активісти, екологи та навіть самі державні структури. Відповідно, усі вони починають шукати допомоги у світових компаній, які часто готові інвестувати в цікаві задуми.

Питання інвестицій в екологію в останні роки набуло актуальності. Однак, зважаючи, що вкладати в це великі суми з бюджету немає можливості, народні депутати один за одним приймають законопроекти, а в Уряді підписують договори з європейськими компаніями, які допоможуть українцям розвиватися у цьому напрямку.

Так, у лютому поточного року Верховна Рада ратифікувала угоду між Кабінетом міністрів і урядом Німеччини про фінансове співробітництво. Відтак, незабаром Україна зможе отримати грант у розмірі до 14 млн євро на реалізацію проекту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні». У пояснювальній записці підкреслюється, що даний проект спрямований на будівництво інфраструктурних об’єктів на природоохоронних територіях, розвиток управлінської системи на основі участі місцевих громад, збереження біорізноманіття на основі сталого розвитку регіонів.

Для реалізації цілей планується застосовувати поетапний підхід. Спочатку він буде включати в себе дві природоохоронні території в Карпатах (природний заповідник «Горгани» та Карпатський біосферний заповідник). Подальші об’єкти для реалізації проекту будуть додаватися вже під час його впровадження. Зазначається, що вони повинні обиратися, головним чином, з короткого переліку, визначеного в Техніко-економічному обґрунтуванні проекту і задовольняти критерії, які були застосовані при відборі до короткого списку (в першу чергу, рівень збереження біорізноманіття, потенціал впровадження проекту). Однак, згідно з договором, передбачено, що проект «Підтримка природно-заповідних територій в Україні» за взаємним погодженням між урядами двох країн може бути замінений іншими проектами.

Втім, це не єдина така домовленість між ЄС та Україною. Наприклад, трохи раніше Кабмін ухвалив проект угоди з ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку) щодо отримання гранту на ЧАЕС. Відповідно до угоди, ЄБРР погоджується надати Держкомітету ядерного регулювання грант у сумі 3,5 млн євро. Втім, банк залишає за собою право зменшити суму гранта у разі, якщо є можливість надання коштів для проекту з інших джерел. Або ж у випадку, якщо Україна не буде виконувати свої обов’язки за цією угодою з належним сумлінням та ефективністю.

Українські програми

Сьогодні Україна не може похвалитися великою кількістю програм, які спрямовані на розвиток екології. Однак вони є. Однією з таких можна назвати «Будуймо ЕКО Україну разом». Вона існує у вигляді конкурсу, до якого може долучитися кожен охочий, зареєструвавши у програмі свій екологічний проект. Після голосування за всі подані до програми проекти, переможець отримує певну суму на його відтворення. Реалізатором ЕКО проектів є Міжнародний благодійний фонд «Українська Біржа Благодійності». Переможців обирають як кваліфіковані члени журі, так і самі українці, які мають змогу голосувати онлайн. Втім, враження від конкурсу в учасників різне. Наприклад, керівник одного з поданих до участі у конкурсі проектів Антон Крохмаль каже, що задоволений участю в акції, однак до кінця не розуміє, як саме визначали переможців. Мова йде про те, що часто на конкурс подаються дуже схожі проекти, і, коли один з них перемагає, а інший – ні, це трохи дивує конкурсантів. Бо ніхто не пояснює, чому саме перемагає та чи інша ідея, зважаючи, що вони – аналогічні. «Коли я подавав свій проект, то в конкурсі брав участь ще один, дуже схожий. На жаль, перемогти мені не вдалося, натомість на реалізацію іншого, схожого, проекту була виділена певна сума. Чому так сталося не зовсім розумію», – розповів активіст.

Іще один всеукраїнський екологічний конкурс – грант ECONATION. Його створено за сприяння Мінекології та Міжнародного благодійного фонду Костянтина Кондакова. Проект націлений змінити екологічну ситуацію на планеті та сприяти розвитку наукового потенціалу молодих вчених у галузі природоохоронної та екологічної діяльності. У рамках проекту розглядаються як нагальні питання охорони навколишнього середовища, так і підтримка інноваційної діяльності.

За сприяння влади вже 15 років існує і всеукраїнський екологічний конкурс «До чистих джерел». Він проводиться щорічно, починаючи з 2001 року, і має на меті залучити широкі верстви населення до практичної природоохоронної роботи. Мова, у першу чергу, йде про охорону і поліпшення стану джерел, річок та водойм України, раціональне використання водних ресурсів, підвищення екологічної і правової обізнаності українців.

На думку активістки Ольги Гури, від таких проектів є неабияка користь. Наприклад, дівчина сама перемогла у одному з вищеназваних конкурсів і змогла розпочати роботи з втілення своєї еко-ідеї. «Керівництво вирішує на що програма може виділити гроші. Це, звичайно, не дуже великі суми, однак і не зовсім нічого. Крім того, я подавала свої проекти і на інші еко-конкурси. Якось виграла поїздку на конференцію в США. Також нам вдалося зробити багато потрібного для міста, наприклад нещодавно встановили сонячний колектор в лікарні», – розповіла вона.

Міжнародні донори

Звісно, окрім внутрішніх інвестицій в невеличкі еко-проекти, Україна розраховує і на допомогу іноземних донорів, які можуть фінансувати глобальні програми. На сьогодні в Україні діє декілька таких. Одним з найбільших інвесторів є північна екологічна фінансова корпорація(NEFCO), яка виділяє фінансування через свої програми «Чисте виробництво» і «Еко-ефективність». Перша здебільшого, направлена на виділення коштів приватному сектору, максимальний розмір кредиту, який можна отримати –  від 50 до 350 тис євро. Друга розрахована на муніципальний сектор і проекти, які пов’язані з центральним опаленням або очищенням стічних вод на промислових підприємствах. Це можуть бути проекти, пов’язані з модернізацією очисних споруд, або ж попереднього очищення стічних вод. У даному випадку розмір кредиту може становити від 100 до 400 тис євро. Важливо, що на повернення коштів надається від 4 до 8 років, а тому Україна дійсно може дозволити собі такі позики.

Працює в Україні і програма сприяння кредитуванню малого та середнього бізнесу за підтримки KfW. Чому вона екологічна? Тому що спрямована на модернізацію виробництва і надає кредит в сумі від 25 до 500 тис доларів.

Найбільшими ж кредиторами України в питаннях екології і енергоефективності є Світовий банк, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Організація економічної співпраці та розвитку. Крім того, вкладають гроші і спеціалізовані інвестиційні фонди та організації. Однак, розраховувати на допомогу можуть не всі проблемні напрямки, адже, зазвичай, інвестор має своє бачення і чітко знає, в що варто вкладати гроші. «Як правило, при наданні фінансової допомоги, чи то прямі інвестиції чи кредити по пільгових ставках, пріоритет надають різним інноваційним розробкам, втіленню в життя екологічно чистого виробництва та схожим технологіям», – зазначив співзасновник Асоціації зелених України Ярослав Задесенець.

Експерти вважають, що Україна справді має великі перспективи у інноваційних розробках. Таку думку висловив навіть німецький політик, голова Фонду Генріха Белля Ральф Фюкс. У своєму інтерв’ю Deutsche Welle він сказав: «В Україні є необхідність такої трансформації. І є великий потенціал для змін не тільки у вигляді ресурсів, а й у вигляді ноу-хау. Зараз в Україні жива активна дискусія, цікавий ландшафт стартапів, які працюють у цій сфері. І важливо створити в цій галузі привабливі умови та не забувати, що саме під час ось таких криз існують можливості почати ефективно працювати». Відтак, фінансування ззовні сьогодні є чи не єдиною можливістю розвиватися в цьому напрямку.

Ефективність фінансування

Фінансування екологічних проектів в Україні різними міжнародними організаціями відіграє дуже важливу роль. Звичайно, усі ці донори заробляють чималі суми на українських еко-проектах, однак, натомість, ми отримуємо досвід та інноваційні технології. Втім, чи раціонально використовують отримані кредити та гранти українці, сказати важко. Наприклад, Ярослав Задесенець переконаний, що не всі гроші використовують за призначенням: «Як і в багатьох інших сферах життєдіяльності нашої країни, однією з найголовніших проблем залишається корупція та хабарництво. До них додається банальна некомпетентність наших державних структур, які безпосередньо відповідають за правильне і цільове використання отриманих коштів».

Та, попри це все, складається враження, що вкладати гроші в українські еко-проекти інвестори будуть. Адже в цьому аспекті наша країна залишається такою ж важливою складовою спільної проблеми, як і більшість розвинутих країн світу.
unian.ua