На поточному тижні спека повернулася до України. Від неї страждають люди, від неї страждає навколишнє середовище. І щороку через неї все більше і більше проблем.
Якщо раніше з настанням літа у найбільшій небезпеці були ліси, де регулярно виникали пожежі, то сьогодні список проблем навколишнього середовища, які виникають через спеку, дещо розширився. Спеціалісти наголошують, що аномальна спека влітку з роками неодмінно призведе до зміни клімату, а також принесе неабиякі збитки сільському господарству. Крім того, це також вплине на кількість і якість прісної води.
Посухи та повені
Нестача чи відсутність опадів протягом тривалого часу, так чи інакше, вплине на стан навколишнього середовища. Найбільше збитків спека приносить раннім зерновим культурам, серед яких: яра пшениця, ярий ячмінь та овес. Також погіршуються умови для формування та росту бульб картоплі. А там, де після спеки випадають дощі, створюються ще й умови для їх загнивання.
Жарка волога погода, яка сприяє інтенсивному розвитку шкідників, грибкових захворювань на посівах та росту бур’янів, щороку завдає шкоди гектарам врожаю. Наприклад, у 2010 році посуха знищила 5 мільйонів тонн зерна. Відповідно, через це в Україні тоді різко піднялися ціни на хліб. «Втрачати урожай не можна, бо удар по сільському господарству – це прямий удар по економіці. А страждати від цього будуть люди, адже ціни будуть рости», – розповідає співголова Асоціації зелених України Олександр Щербань.
Однак, серед небезпек літа є не лише надмірно висока температура, а й повені та паводки, які затоплюють врожай і домогосподарства. Значне підвищення водності річок виникає нерегулярно, але наслідки має неабиякі. І якщо від аномальної спеки невеликі засадження ще можна врятувати, поливаючи культури самостійно, то врятуватися від «великої води» вже неможливо.
Самозаймання лісу
Через рекордну спеку найчастіше відбувається самозаймання лісу. Влітку це є питанням номер один для екологів та чиновників. Адже виникають вони щорічно, а шляхів вирішення проблеми в принципі немає. Саме тому, готуватися до літа усі дотичні служби починають завчасно. «З початку 2016 року в підвідомчих лісах ліквідовано 210 пожеж на площі 133 га. Державні лісогосподарські підприємства завчасно розпочали підготовку до пожежонебезпечного періоду 2016 року», – каже Христина Юшкевич т.в.о.
Голови Держлісагентства. Підготовка полягає у тому, що в лісах, які є державною власністю (73% лісового фонду) функціонує мережа із 459 пожежно-спостережних веж. 268 з них обладнано сучасними телевізійними системами спостереження. На жаль, відстежити ситуацію і передбачити пожежі на 27% лісів, підпорядкованих органам центральної влади, без активістів і екологів – майже неможливо.
Найбільш пожежонебезпечними є північний та східний регіони України, де щорічно буває в середньому відповідно 37 і 40 % усіх лісових пожеж. Тільки за останній тиждень в українських лісах було ліквідовано 20 пожеж на площі 5,5 гектарів. У цілому по Україні, в середньому на рік, буває близько 3,5 тисяч лісових пожеж, які знищують понад 5 тисяч гектарів лісу.
Найбільш пожежонебезпечними є північний та східний регіони України, де щорічно буває в середньому відповідно 37 і 40 % усіх лісових пожеж. Тільки за останній тиждень в українських лісах було ліквідовано 20 пожеж на площі 5,5 гектарів. У цілому по Україні, в середньому на рік, буває близько 3,5 тисяч лісових пожеж, які знищують понад 5 тисяч гектарів лісу.Погіршення стану водойм
Останні декілька років експерти часто говорять про міління озер та річок. І відбувається це саме в літній період. Причиною втрат води є, насамперед, нестабільні погодні умови. Тоді як в одному регіоні влітку посуха, в іншому – повені. «Невеликі річки та озера, які живлять навколишнє середовище, з роками, так чи інакше, висихають, або стають значно меншими. В середньому, втрачають 30-50% води», – зазначає Щербань.
Найбільших втрат водні ресурси зазнали останні два роки. Адже за минулий рік по всій Україні випало порівняно мало опадів, тому проблеми з рівнем води почались ще навесні, коли в країні почалась спека. «Влітку 2015 року тривалий період сухої та жаркої погоди призвів до виникнення гідрологічної посухи: у липні-серпні сформувалась низька (за рівнями та витратами води) літня межінь, яка наразі на більшості річок України набула ознак небезпечної ситуації природного характеру, чи наближається до неї», – повідомляють у Гідрометцентрі України.
Як результат, влітку 2015 року рівні поточного водопілля були значно нижчими за середні багаторічні значення, та близькими до найнижчих показників за весь період спостереження.
Однак, це не єдина проблема водних ресурсів у спеку. Останні декілька років спостерігається і цвітіння води. Експерти кажуть, що ця проблема – не менш серйозна, адже впливає не лише на якість води, а й на життя в ній живих організмів. «Починаючи з липня, у Дніпрі подекуди цвіте вода. Це погано, адже цвітіння зменшує рекреаційні властивості води. Крім того, з часом починаються процеси гниття, через що дохне риба. Водойми, звичайно, пересихають, але це не настільки критично. Зараз важливо розібратися з цвітінням, бо це проблема, яку, в принципі, можна вирішити», – каже еколог Володимир Борейко.
Людський фактор Втім, замість того, щоб уважніше стежити за станом навколишнього середовища в несприятливих умовах і вирішувати проблеми, з якими стикається природа, відразу, як вони з’являються, люди, на жаль, роблять лише гірше. Восени і навесні вони спалюють суху траву та листя, разом з якими часто горять і комахи, які живуть у верхніх шарах ґрунту. Крім того, підпалити траву можуть усі, а ось відстежити, щоб вогонь не поширювався на інші території охочих немає. Тому часто вогонь нищить усе на своєму шляху і поля залишаються фактично «голими».
Шкода від спалювання листя і сухої трави украй небезпечна для самих підпалювачів. До складу диму входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найбільш отруйних для людини речовин. Спалювання призводить до руйнування ґрунтового покриву, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. І хоча за підпали трави можна отримати цілком реальний штраф, люди продовжують це робити. Так, порушення статті 77 адміністративного кодексу (самовільне спалювання рослинних решток) передбачено покарання окремих громадян штрафом в сумі від 175 до 350 грн, а посадових осіб від 875 до 1220 гривень.
Надзвичайники також кажуть, що великий відсоток лісових пожеж виникає через людський фактор. Адже під час літнього відпочинку усі виїжджають на природу, розпалюють вогонь, але часто не тушать його. Саме тому, нерідко і починають горіти ліси, лісопосадки та залишене сміття. «Понад 90% виникнення пожеж в лісах – людський фактор. Як правило, всі вони починають не на лісових масивах. Це є суміжні землі на яких палять траву чи листя і з яких вогонь «перекидається» в ліс. Також часто відбувається самозаймання сміття, яке люди залишають після відпочинку», – каже Юшкевич.
Загалом, літній період є досить небезпечним для навколишнього середовища. І якщо часто на стан флори впливають фактори, які люди вирішити неспроможні, то хоча б слідкувати за власними діями суспільство повинне. Щонайменше, припинити розводити вогонь на необлаштованих територіях та не викидати сміття у лісосмугах.
unian.ua
unian.ua
0