Просто на околиці Херсона зненацька з’явився справжнісінький торф’яник. Та про це ніхто й гадки не мав, аж доки «екологічна сенсація» не спалахнула так, що вогонь заледве не дійшов до житлових кварталів міста. Пожежа сталася у плавнях малої річки Вірьовчиної, поруч із Шуменським мікрорайоном обласного центру, і гасити її довелося чотири доби! Після тривалої спеки рівень водойми помітно впав, і кількаметровий шар водоростей та сміття, що утворився внаслідок відсутності паводків, опинився на поверхні. Варто було комусь кинути туди недопалок, чи розвести багаття, і те, що залишилося від річки, стало епіцентром масштабного загоряння.

– Торф’яник спалахнув на площі близько гектару. Боротися з вогнем довелося трьом розрахункам у складі п’ятнадцяти пожежних та трьох автоцистерн. Зараз торф’яник постійно «проливають», аби він знову не розгорівся. Адже ніхто не впевнений, що цього не станеться, – коментує начальник обласного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій Херсонщини, полковник Сергій Чорний.

У межах Херсона торф’яників зроду-віку не було: вони не могли сформуватися, оскільки рештки водоростей з численних притоків дельти Дніпра могутня течія навесні виносила у лиман, і далі до Чорного моря. Та після будівництва Каховської ГЕС сила цієї течії помітно зменшилася, і шар водоростей у дельті почав товщати, а озера та єрики стали швидко перетворюватися на смердючі болота, і далі на висохлі торф’яники – такі собі екологічні «бомби сповільненої дії». За часів СРСР держава ще сяк-так фінансувала днопоглиблювальні роботи, а в останні роки вони зовсім припинилися. Тож тепер пожежі у торф’яниках для Херсонщини можуть перетворитися на таке саме стихійне лихо, як у регіонах центральної та західної України – із наслідками у вигляді насичення повітря продуктами горіння, та шкодою для здоров’я алергіків та астматиків.  Хіба що підприємці налагодять видобуток торфу для виробництва альтернативного палива, чи ГЕС збільшить скидання води, повернувши колишню силу дніпровській течії.

Але зі скидами виходить якраз навпаки: накопичуючи воду для роботи в зимовий період, енергетики влітку починають заповнювати водосховища, і дельті головної української річки води дістається зовсім мало. А це, на додачу, стимулює розвиток синьо-зелених водоростей та масову загибель риби. Зокрема, тільки протягом серпня нинішнього року у Дніпро-Бузькому лимані вже зафіксували чотири випадки таких заморів – через них загинули близько шестисот тисяч особин бичка!
golosukraine.com