Про це 1 червня, під час прес-конференції на тему «Зволікання чиновників вирішити проблему сміття у Львові обернулося лихом для людей і довкілля. Як невідкладно рятувати ситуацію?», заявила директор Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Олена Кравченко.

Активісти-екологи вимагають використовувати в європейському місті передові європейські технології, а не технології, які вже на півстоліття застаріли.

– Небхідно  встановити сміттєсортувальну лінію та побудувати сміттєпереробний завод. А для тих решток, які не підлягають переробці, побудувати полігон, у десятки разів менший, ніж це є зараз. І не обов’язково це робити у Грибовичах. І аж тоді піднімати питання рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, – каже еколог 1-ої категорії ЕПЛ Алла Войціховська.

За її словами, у вересні 2015 року обласна держадміністрація повідомила, що є інвестор, який готовий будувати сміттєпереробний завод. Проте далі тих слів нічого не зрушилося.

– Наша організація має питання до міського голови Львова. Чому він знову заявляє про пошук нової земельної ділянки? Такі рішення могли бути 50-60 років тому. Сьогодні відходи – це енергія. Ми можемо бути енергетично незалежною державою. Чому ми не можемо використати біогаз, який є на сміттєзвалищі? Чому ми засипали 150 свердловин, побудованих в рамках кіотського протоколу? – ставить вона риторичні питання. Проте наголошує, що тепер міській владі не вдасться так просто обійтися відписками чи ігноруванням екологів та громадськості.

– Ми будемо вимагати щотижневого звіту від міського голови щодо поводження зі сміттям у Львові. Ми почули, що тимчасово вирішена проблема з вивозом сміття в інші райони області. Та не так треба вирішувати! Треба терміново скликати комісію. Запускати інвестора, брати кредити, – Алла Войціховська не може стримати емоцій. Адже еколог Олександр Бутін, працівник ЛКП «Збиранка», який зник під час сходження лавини сміття, був її добрим приятелем.

На думку Олени Кравченко, трагедія, яка сталася на Грибовецькому сміттєзвалищі цими днями, це найбільша техногенна трагедія після Чорнобиля.

– Ми не можемо дати жодних гарантій, що така трагедія не повториться в будь-якому населеному пункті  через день чи через годину, – каже вона.

Екологів також обурила офіційна версія міської влади Львова про те, що трагедія сталася внаслідок дощів, спекотної погоди і через те, що пожежники налили забагато води. На їхню думку, місцева влада намагається уникнути відповідальності.

– Будуть покарані не ті, хто повинен бути покараний, – передбачає Олена Кравченко.

Керівник юридичного відділу ЕПЛ  Ольга Мелень-Забрамна вважає, що вирішення проблеми поводження зі сміттям стримують потужні бізнес-лобі. Вони не зацікавлені у європейському законодавстві.

– На сьогодні дуже слабка політична воля вирішувати ці питання. Видно, є серйозні бізнес-інтереси, які впливають на ту проблему, яка є зі львівським сміттєзвалищем. Тому не вирішується питання закриття цього сміттєзвалища, не зважаючи на рішення державних органів. Є навіть рішення  судів зобов’язати Львівську міську раду закрити сміттєзвалище,  – каже вона.

Директор департаменту екології та природних ресурсів у Львівській області  Руслан Гречаник повідомив, що в ЛКП «Збиранка» ліцензію і дозволи на роботу відкликали ще у 2010 році.

А начальник державної екологічної інспекції  у Львівській області  Микола Маланич каже, що їхньою інспекцією у 2013 році було внесено припис про припинення роботи сміттєзвалиша. Але цей припис міська влада оскаржила у суді. І у 2015 році суд дивним чином став на бік міської влади.

В Україні екологи налічують близько сорока тисяч сміттєзвалищ. З них тільки 6 тисяч – офіційно зареєстрованих. У Львові сміттєзвалище створене  в 1959 році, площа 38,8 га. Після обвалу ця площа збільшилася ще на 3 га.

dailylviv.com