Сьогодні на території України існує 12 індустріальних парків. Втім, тільки на папері. Фактично функціонують лише чотири. І, у той час, як у регіонах шукають інвесторів і готові виділити території під будівництво промислових зон, Верховна Рада провалила голосування потрібного закону.

У Європі індустріальні парки існують з кінця 19 століття, і найближчі сусіди України почали опановувати цей інструмент залучення інвестицій в економіку ще на початку 2000 років. На сьогодні, у Польщі, Угорщині, Чехії, функціонують сотні індустріальних парків, які створювались за активної фінансової підтримки ЄС. Вони дають десятки тисяч робочих місць і неабияке щорічне збільшення макропоказників кожної з країн.

В Україні розвиток індустріальних парків почали лише у 2012 році. Старт дав законопроект “Про індустріальні парки”, в якому вказано, що це – облаштована відповідною інфраструктурою територія, у межах якої її учасники можуть здійснювати господарську діяльність у сфері промислового виробництва, а також науково-дослідну діяльність, діяльність у сфері інформації і телекомунікацій.

Тодішня влада закон нібито підтримала і за три роки в Україні з’явились чотири найпотужніші, на сьогодні, промислові зони. Це ІП “Коростень” в Коростині, ІП “Соломоново” на Закарпатті, “Львівський індустріальний парк “Рясне-2” та ІП “Свема” в Шостці. Проте, всі вони лише починають свою роботу і назвати їх повноцінними поки що неможливо. Наприклад, у Львові сьогодні відбуваються активні перемовини з інвесторами, але є певні неузгодження з законом, тому до рішучих дій там поки не беруться. Як завжди, регіони чекають допомоги з Києва.

Провальне голосування

Однак і теперішня влада не поспішає розвивати індустріальні парки. Про це свідчить хоча б той факт, що 3 вересня, щойно відкривши третю сесію, Верховна Рада не підтримала відповідний законопроект (№2844), хоча він і входить до 15 пріоритетних для законодавчого забезпечення реформ. Метою документу, як зазначено у пояснювальній записці, є спрощення процедури створення і функціонування індустріальних парків і безпосереднього управління ними. “Це створює реальний інструментарій для України сьогодні для залучення інвестицій в реальний сектор економіки”, – зауважив голова комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.

Особливо важливим, за словами очільника профільного комітету, прийняття такого законопроекту є у контексті децентралізації. “Чи вирішує він повністю питання інвестиційного клімату? Безумовно ні. Це 5% того, що ми з вами маємо зробити для того, щоб стати конкурентними в порівнянні з Польщею, Словаччиною, Туреччиною, Малайзією. Але, якщо ми з вами не будемо робити цих кроків, ми назавжди залишимося інвестиційним аутсайдером. Для того, щоб стати частиною Європи, реально, а не тільки політично, не тільки географічно, ми маємо приймати такі закони як цей”, – звернувся він до колег по парламенту.

Однак, за документ проголосувало лише 218 депутатів з 226 необхідних. А ось для повернення законопроекту в комітет для підготовки до повторного другого читання голосів вистачило – 227.

Слід зазначити, що на початкових етапах формування індустріальних парків важливою є саме державна підтримка, підведення мереж і комунікацій, що є загальноприйнятою світовою практикою. Однак в Україні перші створені парки були позбавлені такої підтримки, через що втратили свою значимість. Більше того, на практиці не підтримано жодного проекту з облаштування зовнішньої інфраструктури. За словами народного депутата від “Самопомочі” Сергія Кіраля, можливо, це зумовлено побоюваннями щодо корупції та різноманітних фінансових махінацій: “Я запитував у депутатів, чому вони не підтримали закон, але не почув жодної аргументованої відповіді. Всі посилаються на міфічні ризики корупції, або ж кажуть що це закон одного з українських олігархів”.

Лише переваги

Як результат, законопроект знову відклали, чекаючи, кращих часів. Хоча експертне середовище також підтримує документ. Так, експерти Асоціації індустріальних парків України (АІПУ) стверджують, що у будівництві промислових зон є ряд значних переваг, серед яких: створення нових робочих місць, збільшення надходжень до місцевих бюджетів, ріст доходів населення, реалізація проектів регіонального розвитку, розвиток соціальної інфраструктури, розширення сфери послуг, а також формування позитивного іміджу регіону шляхом виробництва високоякісної та конкурентної продукції.

Крім того, будівництво парків дасть Україні значний прибуток, зможе вивести на світовий ринок та є вигідним для бізнесу, адже гарантує прозору та просту процедуру набуття прав власності на земельну ділянку в межах індустріального парку.

Недоліків такі зони майже не мають. Втім, за словами співзасновника Асоціації зелених України Олександра Щербаня, важливою є думка громадян у тій чи іншій місцевості, де планується створення індустріального парку. “Взагалі, незалежно від того, що планують будувати, потрібно запитувати думку громади і поважати права людей щодо її висловлювання. Бо в Україні, на жаль, часто відбувається так, що хочуть побудувати одне, а будують інше”, – зауважив він.

На його думку, саме така закритість є підозрілою и провокує обурення у населення: “Коли намагаються уникнути спілкування з громадою, це призводить до певних підозр. Тоді люди, громадські активісти і екологи починають “копати”, і часто докопуються до незаконних схем щодо будь-якого будівництва. Тому потрібно узгодження, у тому числі, з екологічної точки зору”.

Все для інвестора

Дійсно, для відбудови цілих індустріальних зон, українці звертаються по допомогу до Європи. Попри складну ситуацію в країні, сьогодні існує тісна співпраця з Чехією, також в Україну приїжджають голландські спеціалісти. Експерти кажуть, що інвестори хочуть вкладати гроші в Україну. Зазвичай, вони приходять на ринок вже з чітко визначеними пріоритетами, мають навіть свої погляди на регіони, в які вони готові інвестувати більше.

Найперше, це Захід України, зокрема Львів, де у планах відкриття ще одного індустріального парку, а також Волинь та Закарпаття. Розвивати бізнес готові і в Києві, але на цьому перелік міст закінчується. Донбасу, який раніше був найбільшою промисловою зоною країни і вважав, що усіх годує, сьогодні навіть не має місця в цьому списку. Все частіше, інвестори відмовляються вкладати свої кошти в інші області, навіть українські бізнесмени дотримуються таких традицій і переносять свої підприємства на захід або ближче до столиці.

Крім того, усі вимагають гарантій та преференцій, які повинна забезпечити держава. Україна ж зараз у дуже скрутному становищі, адже ми маємо негативну оцінку попередніх років, коли гроші на розвиток промисловості виділяли, але куди вони пішли – досі невідомо. “На жаль, в держави немає коштів на відбудову промисловості. А без цього жоден свідомий інвестор до нас не піде, навіть якщо запропонують найдешевшу робочу силу. Для інвестора на першому місці – безпека бізнесу”, – каже експерт Асоціації індустріальних парків України (АІПУ) Ігор Николин.

Відтак, проблеми виникають на усіх рівнях: інвестори висувають свої умови, а держава не завжди готова їх прийняти.

Перспектива для Донбасу

Поки на Сході країни триває війна, думати про реінтеграцію Луганської і Донецької областей зарано. Але, зрештою, Донбас завжди був найбільш промисловим регіоном. На його території знаходились десятки підприємств, а за рахунок промисловості цей регіон і виживав. Сьогодні ситуація набагато складніша і територія, на якій проводять воєнні дії, інвесторів не цікавить. З початком АТО кількість охочих інвестувати в Україну значно зменшилась, а про перспективи для Донбасу ніхто не береться навіть говорити.

Більше того, окрім внутрішніх проблем, в ситуацію знову втрутилась Росія. Наприклад, у травні цього року РФ заарештувала земельну ділянку в Краснодарському краї, що належить корпорації “Індустріальний союз Донбасу”, нібито за борги. На цій ділянці згодом мав “вирости” новий металургійний завод. Ще раніше країна – окупант заарештувала активи ІСД, що належать колишньому очільнику Донецької ОДА Сергію Таруті. Зараз фактично припинили свою діяльність усі найбільші підприємства: ПАТ “Алчевський металургійний комбінат”, ПАТ “Алчевськкокс”, ПрАТ “Донецьксталь”, ПАТ “Стахановський завод феросплавів”…

У Асоціації індустріальних парків України кажуть, що на схід потрібно буде повертати підприємства і ЄС готовий дати на це кошти. Тоді можна буде не тільки відновлювати зруйноване, а будувати нові індустріальні парки. “Найперше, потрібно забезпечити мир, потім почати відбудову соціальної інфраструктури і аж тоді можна починати відбудову зруйнованої промисловості. Ще є дуже багато роботи, бо зараз інвестор туди не піде. Тому, в найближчі роки, перспектив на окупованих територій я не бачу”, ­– зазначає Ігор Ніколин.Але війна закінчиться і варто вже зараз подумати, що чекає схід України у майбутньому, а також створити підґрунтя для реінтеграції. “Впровадження змін до закону про індустріальні парки дозволило б створити хай не вільні економічні зони, але такі, де зможуть реалізуватися нові виробництва і всі умови для їх розвитку. А ще, нарешті, з’явилися б дуже потрібні нашій державі робочі місця і інвестиції. Важливість цієї ініціативи для мого рідного напівзруйнованого індустріального Донбасу, якому і перше, і друге потрібне як повітря, важко переоцінити”, – зазначив народний депутат від Блоку Петра Порошенка Максим Єфімов.

Втім, експерти вбачають неабиякий розвиток індустріальних парків в Україні у майбутньому. За словами Ігора Ніколина, у кожному регіоні країни можна розмістити, щонайменше, три промислові зони. А є області, де можна збудувати десятки таких парків. Тому головна мета сьогодні – залучення інвесторів, що дасть високу технологічність виробництва та соціальні проекти для населення. А, щоб інвестор не боявся вкладати кошти, потрібно негайно вдосконалити законодавство в сфері індустріальних парків, умови ведення бізнесу, а також здійснити всі задекларовані реформи.

За різними оцінками, створення промислових зон забезпечить державі значний приріст економіки (щонайменше 20%). Але це у тому випадку, якщо все піде за планом.

Вікторія Доскіч
unian.ua