В іспанських містах дуже ретельно прибирають вулиці, вивозять сміття і дбають про парки.
Ефективність роботи муніципальних служб зазвичай покращують численні скарги городян.
На відміну від українців іспанці набагато прискіпливіші і можуть телефонувати комунальникам, якщо біля вуличного смітника валяється кілька обгорток морозива або ж якщо у парку закінчилися спеціальні пакети для прибирання за собакою, розповідає Юлія Постоюк.
Приміром, цього року лише з травня по липень мадридці подали 17 709 скарг у департамент охорони навколишнього середовища. А в липні мешканці іспанської столиці узагалі побили рекорд – 8458 нарікань! Муніципалбній службі довелося терміново залучити до прибирання додатково 500 двірників.
У Мадриді, Барселоні та Сан-Себастьяні прибирають вулиці, вивозять сміття, а також дбають про парки працівники “Urbaser”. До слова, цього літа до іспанського “сміттєвого” бізнесу прицінювалися китайські інвестори – перемовини велися довкола суми 2-2,5 млрд євро.
Іспанські сміттярі дуже веселі, зазначає Юлія Постоюк. «Саме із прибиральниками з Мадрида у мене пов’язане одне з яскравих вражень: вперше я прилетіла до іспанської столиці близько півночі, а поки доїхали з аеропорту до центру була вже друга ночі – робота прибиральників, зміна яких починається о 23.30 і триває до світанку, була у розпалі, – розповідає українка. – Коли на вузькій вулиці без тротуарів ми шукали наше житло, нас донестями налякав рiзкий, пронизливий звук сирени – машина, що вивозить смiття, вимагала, аби ми втиснулися у стiну будинку, смiттяр, примостившись на заднiй платформi, на повен голос горлав пiсню, із гуркотом i лясканням металевi манiпулятори захоплювали смiтники, водій теж підспівував. Раптом вiдчиняється одне з вiкон будинку, і розлючена жiночка виливає на них баняк води. Пісню змінює темпераментна іспанська сварка. На балкони виходять інші сусіди…».
Це не єдина весела команда сміттярів, зауважує українка. «Доказом цього є відгуки на сайті з працевлаштування колишніх працівників “Urbaser”, – пояснює Юлія Постоюк. – Більшість згадує не лише “вчасну й хорошу оплату” чи “зручний графік”, але й веселу компанію та чудових колег. Як тут не заспіваєш?».
Схожі враження залишились від багатьох іспанських міст, наголошує Юлія Постоюк.
«Приміром, вуличками Більбао цілісінький день кружляє маленька машинка, яка полірує до блиску центральну площу, спорожнює сміттєві урни, а пізно ввечері ще й проходиться по тротуарах щітками з піною, – розповідає українка. – Тим часом, у маленькому ошатному Кадісі, втиснутому у клаптик суші серед морських вод, викидають сміття лише пізно ввечері, коли забирають контейнери, аби гості міста не вдихали неприємних запахів, районами міста курсують спеціалізовані трейлери для збору неорганічних відходів: відпрацьованих батарейок, побутової техніки, шин, пластику, розчинників, аерозольних балончиків, меблів, використаної олії, медикаментів та іншого непотребу, який не можна викидати у звичайні контейнери і що може завдати шкоди довкіллю».
До слова, робота у сміттєвому бізнесі добре оплачується, тож сюди охоче влаштовуються молоді чоловіки. Заробіток у водіїв та операторів сміттєвоза – близько 1500 євро на місяць.
Двірники заробляють трохи менше – до 1200 – 1300 євро, залежно від стажу та місця роботи. До прикладу, у Мадриді середня річна зарплата до оподаткування становить 23 733 євро, в Альбасете – 18 129 євро (а якщо працює вночі – то 21 662 євро). Найвищі заробітки у двірників Кордоби, які отримують 25 900 євро на рік, або, у середньому, 1540 євро на місяць.
Зарплата складається із базового окладу (близько 700 – 800 євро), премії (100 – 200 євро), доплати за токсичність і небезпечність (140 – 150 євро) та компенсації транспортних видатків (110 – 130 євро). Щоправда, двірники мають бути кваліфіковані, адже вони не лише мітлами махають, а оперують різноманітною прибиральною технікою.
0