Без суттєвого підвищення розмірів штрафів за порушення природоохоронного законодавства, без збільшення відповідальності за такі порушення неможливо змінити ситуацію і врятувати довкілля. Про це заявив голова Державної екологічної інспекції України Андрій Заїка.
За словами голови Держекоінспекції, серед основних порушень законодавства, які найбільш згубно впливають на стан Дніпра у столиці, – самовільне користування водними об’єктами, а також скиди у водойми неочищених та недостатньо очищених зворотних вод, оскільки не на всіх підприємствах Києва є очисні споруди, немає очисних споруд в системі міської дощової каналізації.
При цьому штрафи та суми збитків за порушення природоохоронного законодавства є несуттєвими та невідчутними для порушників.
“Законодавством дійсно обмежено режим використання прибережних захисних смуг, проте адміністративна відповідальність за порушення такого режиму не встановлена, порушення тривають”, – сказав він.
Голова Держекоінспекції підкреслив, що окрім внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, необхідно повністю змінити підхід до нарахування штрафів за порушення природоохоронного законодаства.
“Сьогодні для розрахування збитків використовується методика визначення розміру шкоди, згідно з якою нараховуються суми збитків, які не відповідають розмірам навіть нормативно-грошової оцінки земель за 1 кв. м. Для прикладу, за діючими методиками нарахування збитків за самовільне зайняття 1 кв. земель лісового фонду сума збитків складає 4,83 грн, природно-заповідного фонду – 21,90, прибережно-захисної смуги – 0,63 грн”, – сказав А.Заїка.
Голова Державної екологічної інспекції України додав, що дієвим інструментом у боротьбі із порушниками є рейдові перевірки – вони дають можливість оперативного реагування на порушення, за його словами, наразі триває робота із розробки порядку проведення таких рейдових перевірок.
0