Вже не один рік в Україні точаться дискусії, як з користю використати радіаційну зону навколо Чорнобиля. І, здається, це питання, нарешті, зрушило з місця.
У Чорнобильській зоні планують створити ферму сонячної енергії, яка б виробляла третину того, що виробляла Чорнобильська АЕС на свою повну потужність 30 років тому. Втім, як це часто буває, ідея є, але коштів на її втілення немає. Тому держава активно шукає інвесторів, які готові вкласти у це свої гроші.
У Чорнобильській зоні планують створити ферму сонячної енергії, яка б виробляла третину того, що виробляла Чорнобильська АЕС на свою повну потужність 30 років тому. Втім, як це часто буває, ідея є, але коштів на її втілення немає. Тому держава активно шукає інвесторів, які готові вкласти у це свої гроші.Ферма сонячної енергії – це масштабна фотоелектрична система, призначена для постачання комерційної енергії в електромережі. Завдяки таким конструкціям можна з легкістю постачати енергію комунальним підприємствам, а у випадку України ще й дати друге життя землі, яка знаходиться у зоні відчуження.
Видобуток сонячної енергії для України – не новинка. По всій країні виробляється близько 700 МВт такої енергії. Втім, усі ці об’єкти є значно меншими, аніж заплановане будівництво у Чорнобилі. Бо, загалом, проект передбачає виділення 6 тисяч гектарів чорнобильської території, яка може бути небезпечною для людей (їх проживання або праці), але цілком підходять для створення ферми сонячної енергії…
Дозволити собі самостійно оплатити такі масштабні проекти Україна, на жаль, не може, адже вони доволі коштовні. Щоб отримати 1МВт електроенергії від сонячних панелей потрібно вкласти близько 1,2 млн доларів, а щоб отримати 1 ГВт (як планується на цій фермі) знадобиться більше мільярда доларів.
Справді, земля в Чорнобилі досі під впливом радіації, а тому її ніяк не використовують. А ось використати її у якості майданчику для розміщення таких об’єктів, як сонячні батареї, може бути вельми корисним. «Радіація на ці сонячні батареї взагалі не буде впливати, а площа, яку можна використати під сонячна батареї, неймовірно велика. І не можна прогавити такий шанс», – вважає співзасновник Асоціації зелених України Олександр Щербань.
Втім, витрачені такі кошти будуть не в пустоту. Бо проект має низку переваг. І за словами чиновників, і за словами активістів, які займаються екологічною тематикою, таких є безліч. «У нас є земля, яка має певні переваги перед іншою територією України. Вона такого складу, що там сільськогосподарська продукція не вирощується і не буде вирощуватися найближчі декілька тисяч років. Тому, відповідно, і вартість оренди цієї землі буде відрізнятися від оренди землі в іншому куточку України. Це земля, де або не буде взагалі нічого, або ж будуть хоча б сонячні панелі, альтернатив немає», – зазначає голова державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук.
Справді, земля в Чорнобилі досі під впливом радіації, а тому її ніяк не використовують. А ось використати її у якості майданчику для розміщення таких об’єктів, як сонячні батареї, може бути вельми корисним. «Радіація на ці сонячні батареї взагалі не буде впливати, а площа, яку можна використати під сонячна батареї, неймовірно велика. І не можна прогавити такий шанс», – вважає співзасновник Асоціації зелених України Олександр Щербань.Такої думки дотримуються і в Міністерстві екології та природних ресурсів. За словами міністра Остапа Семерака, невисока вартість землі в зоні відчуження, а також наявність професійного персоналу, що нині виконує роботу на ЧАЕС, додають проекту привабливості. Міністр стверджує, що рівень радіації в зоні значно знизився за останні 30 років. А тому, у разі успіху, проект сонячної ферми може перетворити Чорнобильську зону, яку вважають однією з найбільш забруднених зон у Європі, на «зону інновацій». У перспективі це дозволить не тільки втілювати нові інноваційні рішення, а й створювати нові робочі місця.
Крім того, одним з головних плюсів ферми сонячної енергії є неабиякий вплив на економіку та екологію країни. Заробляти не забруднюючи навколишнє середовище – це дійсно по-європейські. Зважаючи на те, що для перетворення сонячної енергії в електрику абсолютно не потрібні традиційні джерела енергії, це істотно знижує рівень шкідливих викидів в атмосферу. Втім, екологи вважають, що деякі технологічні процеси при виготовленні сонячних панелей дійсно супроводжуються незначними викидом парникових газів (трифториду азоту та гексафториду сірки), що не дозволяє назвати цей вид енергії на 100% чистою.
Водночас, якщо вже говорити про недоліки, то їх не так і багато. По-перше, важливо знайти правильне місце для таких ферм сонячної енергії (бо вони не мають жодного негативного впливу на навколишнє середовище, якщо розставити їх правильно). «Така ферма не впливатиме негативно на навколишнє середовище, якщо встановлення сонячних батарей не відбуватиметься за рахунок знищення лісу, засипання водойм тощо», – наголошує Щербань.
По-друге, на перешкоді втілення цієї ідеї стає ціна сонячних панелей та недостатня кількість грошей в державі. Адже крім того, що самі лампи є коштовними, необхідно подбати про засоби перетворення та накопичення струму. Розуміючи цей факт, Україна веде активний пошук інвесторів, які були б готові до співпраці.
З цією метою український уряд надіслав презентацію свого амбітного проекту сонячної ферми у зоні відчуження низці великих банків. У Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) вже висловили свою зацікавленість в участі, проте поставили Україні умову: спершу залучити для проекту один мільярд доларів, потрібний для першого етапу будівництва. «Гадаю, що у разі успішного проведення переговорів, цей проект може бути масштабно розгорнутий наступного року», — зазначив Семерак.
Втім, не всі експерти переконані, що інвестори охоче будуть вкладати в проект гроші. «Інвестор буде вкладати в це гроші лише в тому випадку, коли в нього буде державна гарантія. Це проявляється в тому, що Чорнобильська зона має особливий статус і будь-яке будівництво там має бути забезпечене державними гарантіями. Це повинен бути урядовий контракт. У такому випадку інвестор вкладе кошти, ба більше, за таких умов, інвесторів буде безліч», – переконаний Олександр Щербань.
Погоджується з цією думкою і київський експерт з питань енергетики Олексій Хабатюк: «Нестабільність, яка спостерігається в економіці, в політичному житті, а також військова загроза — усі ці речі не стимулюють залучення інвесторів». Крім того, вплинути на настрої інвесторів може і корупція, яка вже є звичною для нашої держави. «Ідея справді дуже гарна, але треба дуже добре контролювати кошторис, бо корупція в нашій країні процвітає. Треба знати, хто це буде робити, яка ціна будівництва… і то все детально аналізувати», – зазначає Щербань.
На противагу критиці, голова держагентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук стверджує, що на сьогодні цей проект – просто бізнес-ідея. «Масштабні проекти ми не можемо собі дозволити. А щось менше і поетапно – це саме те, чого нам зараз треба. Ми принципово не розглядаємо можливості створення спільних підприємств чи гарантій. Нічого такого, це чистий бізнес», – каже він.
Як би там не було, якщо такий проект в Україні матиме підтримку держави та інвесторів, то, згодом, країна зможе вивести депресивний регіон на новий рівень. І, крім сонячної енергетики виробляти у зоні відчуження не тільки електроенергію, а біогаз та тепло.
На думку міністра екології, перехід до сонячної енергетики в Чорнобильській зоні сприятиме євроінтеграції України. Але для реалізації проекту потрібно, у тому числі, законодавче врегулювання земельних відносин у зоні відчуження. Наразі законопроект щодо виділення землі в зоні ЧАЕС (№4437) пройшов тільки перше читання в Верховній Раді. Коли депутати розглянуть його в цілому – невідомо.
unian.ua
unian.ua
0