Три нові території – природний заповідник “Горгани”, Карпатський національний природний парк та НПП «Синевир» планують вступити до Європейської системи збереження дикої природи (European Wilderness Preservation System).
Представники Європейського товариства дикої природи (European Wilderness Society) вже дослідили нові потенційних територій дикої природи (вілдернеса) в Україні згідно з Європейським стандартом якості дикої (European Wilderness Quality Standard).
Першим українським членом Європейської системи збереження дикої природи у 2015 році став Національний природний парк «Зачарований край».
“Це була вимоглива, але дуже плідна співпраця з Європейським Товариством дикої природи”, сказав Василь Мочан, заступник директора Національного природного парку “Зачарований край”. “Ми багато чому навчилися, і те, що ми цінуємо, це безперервність нашої співпраці навіть після того, як офіційні процеси сертифікації вже завершені”!
Як прямий наслідок, ряд інших українських природоохоронних територій, висловили інтерес до співпраці з Європейським Товариством дикої природи і почали визначати свою потенційну дику природу (wilderness), яка є частиною їхньої території.
Згідно зі стандартною процедурую, Європейське товариство дикої природи систематично збирає і аналізує всю відповідну інформацію про дику природу та офіційну інформацію та вирішує, чи конкретна природоохоронна територія відповідає критеріям Європейського стандарту якості дикої природи і системи аудиту (European Wilderness Quality Standard and Audit System criteria).
Другим етапом процесу оцінки дикої природи Європи є попередня оцінка потенційної дикої природи, що виконується експертами Європейського товариства дикої природи. Цей етап включає в себе офісну роботу та декілька днів польової оцінки.
Природний заповідник “Горгани” та Карпатський національний природний парк пройшли цю попередню оцінку успішно і надали всю необхідну інформацію, таку як підтвердження інтересу, забезпечення картами природоохоронної території з запропонованою дикою природою, план зонування та запропонували високу якість дикої природи. Таким чином, обидві території є гідними статусу кандидата, що було підтверджено, врученими Європейським товариством дикої природи їхнім директорам особисто, Дипломів кандидата. У випадку національного природного парку “Синевир” цей крок, очікується в найближчі місяці.
Деякі українці питали перевіряючих Європейського товариства дикої природи, чому Європейська система збереження дикої природи є настільки важливою.
“Такого роду питання дуже очевидні й найчастіші” відповів заступник директора Європейського товариства дикої природи, Владо Ванкура, “Не тільки тому, що лише невелика кількість людей (місцевих і по всій Європі) знають, що Україна володіє останніми, дійсно дикими фрагментами дикої природи і, можливо, навіть пралісом, зокрема, в Карпатах”.
“В європейських країнах, таких як Німеччина, Австрія і Словаччина цей вид лісів в основному зник. Проте, в цих країнах, особливо, в Австрії та Німеччині, менеджери дикої природи почали відновлювати природні процеси 20-25 річної давнини. Цілком ймовірно, що в найближчі 100 або більше років, частина цих диких земель буде відновлюватися, щоб відповідати рівню все ще існуючій українській дикій природі. Є багато досвіду і свідчень про цей процес! Таким чином, ці країни регенерують дику природу, маючи величезні витрати на деяких територіях, тому що вони хочуть мати принаймні невеликий приклад дикої природи. У вашій країні все ще є ця дика природа, що і робить Україну настільки унікальною в цьому аспекті! Дика природа в Україні дуже особлива. Тут немає необхідності чекати 100 років. Все, що необхідно, це захистити ці місця зараз! Тому Європейське товариство дикої природи робить тут все можливе, щоб підтримати ці території і надати їм міжнародний статус і значення”.
“Кращий спосіб зберегти дику природу в нашій країні є покращення управління невтручання. Більшість негативних картин, які побачили перевіряючі Європейського товариство дикої природи під час цієї поїздки, були викликані саме людьми. Це ще одна причина, ще раз нагадати, що: Давайте захистимо останні фрагменти європейської дикої природи, йдіть відвідайте їх, і ви раптом відчуваєте на собі, що значить бути у величній природі! Люди – це важлива частина дикої природи, але в той же час, дуже часто її найнебезпечніші вороги. Якщо ми управлятимо правильно, у нас буде унікальна туристична атракція, через яку решта Європи просто буде заздрити ” підсумувала Маріана Мацко, з Європейського товариства дикої природи.
0