Вчені Брестського державного технічного університету розробили для зведення будинків екологічно чистий матеріал на основі відходів льоновиробництва.
Дешева, проста у виконанні і абсолютно нешкідлива для природи технологія передбачає використання льняної костриці – здерев’янілої частини стебел, одержуваної при тріпанні та чесанні.
Екобудинки з “льняного” будівельного матеріалу, який за технічними властивостями не поступається цеглі і дереву, не тільки дозволять раціонально використовувати наявні вичерпні органічні ресурси, а й знімуть питання утилізації для майбутніх поколінь.
«Матеріали на основі органічних наповнювачів розробляють давно, – говорить завідувач кафедри технології бетону і будівельних матеріалів БрДТУ, доктор технічних наук, професор Віктор Тур. – Однак включити до складу будматеріалів органічні компоненти, такі як костриця льону, тирса, солома, досить складно: органіка не використовується з цементною системою, оскільки не дозволяє тверднути в’яжучій речовині».
Через рік випробувань брестські вчені вирішили використати у будматеріалі на основі відходів льоновиробництва нейтральне до органіки вапно, яке потрібно було змусити міцніти подібно цементу.
«Вапно твердне в результаті карбонізації, тобто поглинання вуглекислого газу з навколишнього середовища, – розкриває подробиці свого дисертаційного дослідження старший викладач кафедри технології бетону і будівельних матеріалів БрДТУ Олександр Пікула. – У природному середовищі цей повільний процес іноді затягується на роки, та нам вдалося його прискорити завдяки дешевим мінеральним компонентам, які модифікують в’яжучі і утворюють надійні хімічні сполуки».
Як зазначають у науково-дослідній лабораторії університету, таке рішення застосовується вперше у світі. Наразі розробка повністю готова до масового виробництва: виконаний лабораторний цикл випробувань, є технологічний регламент на виробництво. Тестування властивостей (починаючи від міцнісних і закінчуючи теплофізичними) показало: матеріал гідно конкурує з цеглою і деревом.
Брестські вчені пропонують наповнювати матеріалом на основі льняної костриці порожнини в дерев’яному каркасі та виготовляти вироби правильної форми у заводських умовах.
Як зазначає доцент кафедри технології бетону і будівельних матеріалів БрДТУ Тетяна Шалобита, “лляний” будматеріал не замінить промислову цеглу і технології, які сьогодні використовуються у масовому будівництві, але підходить для індивідуальних замовлень.
«Екологічно безпечні, з малим енергоспоживанням будинки дозволять вирішити проблему утилізації відходів», – говорить науковець.
Найголовніше, що кожен може зробити льняний будматеріал власноруч, інтригує Віктор Тур. «Ми ж при бажанні дамо всі технологічні вказівки”, – говорить вчений.
За словами директора ВАТ “Пружанський льонозавод” Миколи Жогала, аби запустити виробництво будівельного матеріалу з додаванням костриці льону необхідно вивчити ринок. «Наше підприємство переробляє десять тисяч тонн льону у рік, з яких п’ять тисяч становить костриця, – розповідає фахівець. – Наразі відходи активно використовуються у фермерстві – віддаємо майже безкоштовно: по сто тисяч рублів за тонну».
0