Підприємець Геннадій Леляков досліджує ефективність вирощування в Україні міскантуса, акації та тополі для виробництва пелет.
Енергетичними культурами бізнесмен зацікавився п’ять років тому. Якось на очі Геннадію Лелякову, який у той час мав невелике машинобудівне виробництво і думав про енергозбереження, потрапила програма Європейського Союзу “Оптиміск” з вирощування енергетичних рослин. Інженер- механік і економіст за освітою пройшов відбір претендентів на грант і був включений у наукову програму з районування міскантуса поряд із декількома українськими науковими структурами як ботанік-аматор.
Геннадій Леляков повинен був посіяти надіслане насіння, доглядати за ним, описувати його стан, фотографувати й усі спостереження відправляти своєму англійському кураторові. На додачу, після закінчення сезону необхідно було підготувати висновки із приживлюваності рослини в умовах степового Донбасу, згадує підприємець.
Як результат, на присадибній ділянці Геннадія Лелякова з’явилася дослідна плантація з міскантусом – багаторічною трав’янистою рослиною сімейства злаків. Зокрема, енергетична культура використовується для виробництва пелет, тепловіддача яких в десять разів вища, ніж у палива із соломи.
«Під високим тиском та температурою до 400 градусів подрібнена біомаса перетворюється у катишки довжиною 12 см, – розповідає дослідник. – Таке трав’яне паливо підходить для котлів з автоматикою – засипав і три дні можна не заглядати».
Згодом цікавість до енергетичних культур стала справою життя для Геннадія Лелякова, який створив енергетичне агентство “Зелена енергія” для продовження наукових досліджень.
«Для виготовлення пелет можна ефективно використовувати такі генно-модифіковані дерева як верба, акація, тополя, – розповідає раціоналізатор. – Боятися їх не варто – вони ж у їжу не підуть, а от біомасу наберуть у рази швидше: якщо стандартний ліс, припустимо, сосновий, має період вирубки в середньому 80 років, то для вирощування генно-модифікованої тополі на тверду деревину знадобиться 10-12 років – майже у вісім разів менше».
Наразі виконавчий директор енергетичного агентства “Зелена енергія” Геннадій Леляков намагається знайти оптимальну культуру для виробництва біопалива у Луганській області.
«Після міскантуса почали вирощувати в наших широтах тополю та акацію, черешки якої взяли у однієї угорської фірми, – розповідає дослідник. – В умовах степу тополям і акаціям весняної води вистачає, а от вербі наші краї не підходять, оскільки їй не вистачає води для укорінення і росту. Так, за результатами минулого року в Луганській області випало 400-450 міліметрів опадів, а для верби потрібно щонайменше 600-700 міліметрів».
Нині десять соток власного городу Геннадій Леляков перетворив у дослідне поле, на якому розташувалися невеликі ділянки з тополею та акацією. «Спостерігаємо за ростом черешків: не поливаємо і не вдобрюємо, аби випробувати рослини, – розповідає дослідник. – Підбір рослин – це тривалий у часі процес. Це не бізнес. Я від цього нічого не маю, але мені цікаво те, чим я займаюся».
Наразі агентство “Зелена енергія” співпрацює з фірмою Salіx Energy з Волинської області – піонером у вирощуванні енергетичних культур в Україні, а також з компанією KSG Agro. «Ділимося тонкощами технології вирощування трави, порівнюємо результати, – розповідає Геннадій Леляков. – Наші висновки по всіх рослинах, якими ми займаємося, знаходяться у Лондоні і слугують рекомендацією тим, хто вирішив зайнятися вирощуванням енергетичних культур і виробництвом біопалива. У наших умовах краще вирощувати тополю».
У 2017 році агентство “Зелена енергія” планує висадити маточники тополі та акації й далі займатися їх розмноженням. В умовах степового клімату ці дерева показуть гарну приживлюваність і позитивний ріст. За роботою агентства вже стежать виробники котлів, каже Геннадій Леляков.
«У середньому енергетичні культури дають 15 тонн маси з гектара, – наголошує дослідник. – Ми сподіваємося прискорити процес заміни газових котлів на твердопаливні – пелетами з екологічної деревини можна опалювати все, при цьому відсоток золи мінімальний і шкоди довкіллю немає».
0