«Папір збираю у коробку і раз на два місяці здаю у пункт прийому, – розповідає раціоналізаторка. – Контейнер для скла і металу знаходиться за відром для сміття, яке не можна переробити. Бляшані банки можна залишити біля сміттєвих баків чи здати на металобрухт».

Нещодавно Ірина Миронова почала виокремлювати й харчові відходи, які вивозить на дачу. «Забравши зі сміття органічну складову, можна позбутися смороду та займання на сміттєзвалищах”, – впевнена львів’янка.

Кожен українець може зменшити обсяги продукування сміття, якщо з розумом буде підходити до справи закупів, впевнена жінка. «Беру з дому горня, щоб не купувати каву у паперовому посуді, на якому є тонкий шкідливий для довкілля шар поліетилену, – розповідає Ірина Миронова. – У кав’ярнях не користуюся соломинками».

На закупи львів’янка ходить зі своїми торбинками та пакетами, щоб не збільшувати кількість відходів. «Продукти вибираю паперовою серветкою замість одноразових рукавичок, – розповідає еколог. – Не купую тару зі спіненого поліпропілену, який в Україні не переробляють».

Наразі супермаркети шукають заміну такій небезпечній упаковці. “Зараз ведемо переговори з постачальником про картонні підложечки, – розповів керівник супермаркету Олег Барчак. – Ми хочемо використовувати залишки паперу для нарізки».

Використані батарейки та корки від пляшок можна збирати усім будинком, взявши звичайні картонні коробки.

За словами керівника відділу корпоративних клієнтів перевізника сміття Юрія Демцьо, львів’яни стали краще сортувати сміття.

«З кожним місяцем збір скла, паперу, ПЕТ зростає у обсягах, однак цифри ще поки дуже мізерні, – говорить фахівець. – Щодня Львів продукує від 700 до 1000 тонн сміття, з яких ми переробляємо лише до 5%. Для порівняння: у Європі у повторний обіг йде 62%».