Погіршення стану лісів в Україні сьогодні є однією з найбільших екологічних проблем. Окрім того, що ми є чи не найбільшим експортером деревини в Європі, у зелених зонах регулярно працюють браконьєри, які вирубують кругляки та незаконно їх збувають.

Загалом, за останні 50 років людство спромоглося знищити більше 50% усіх лісів. Експерти застерігають, якщо ставлення суспільства до лісу не зміниться, вже через декілька десятків років вони стануть рідкістю. У Держлісагентстві зазначають, що лише у 2015 році обсяг незаконних рубок в Україні склав 24,1 тисяч кубометрів. Та у реальності ця цифра в десятки разів більша. Згідно з даними Держмитслужби, щороку з України вивозять деревини на суму близько 272 мільйонів доларів. Однак скільки ще вивозять за кордон незаконно, експерти сказати не можуть. Припускають лише, що браконьєри можуть заробляти вдвічі більше цієї суми.

Різке зменшення лісистості

Загальна площа лісового фонду України становить – 10,4 млн. га, із яких вкритих лісовою рослинністю – 9,6 млн. га. Екологи стверджують, що за останні роки лісистість в Україні скоротилася щонайменше до 11%, тоді як офіційні джерела повідомляють, що вона становить 15,9%. Активне знеліснення в Україні розпочалось у 30-х роках XVIII століття, у зв’язку з потребами військової сфери та будівництва. І з того часу вирубка дерев в країні здається не припинялась. Україна почала експортувати деревину у великій кількості, відтак, заробляти почали і браконьєри: минулого року лісовою охороною виявлено 6 565 випадків незаконних рубок.

У Державному агентстві лісових ресурсів України кажуть, що сума заподіяної шкоди лісу, склала 84,7 млн грн. Однак у добровільному порядку відшкодовано лише 4,6 млн грн., а це всього 5 %. Та насправді і такі цифри – далекі від реальності, адже це лише ті рубки, які зафіксовані у лісгоспах, що належать державі. Яка статистика загалом – невідомо, бо порахувати усе поки що неможливо.

Співзасновник Асоціації зелених України Ярослав Задесенець каже, що з роками кількість рубок лише збільшується і вже через деякий час навіть офіційні цифри будуть значно більшими. «Щороку об’єми незаконних рубок в Україні збільшуються. Цьому немало сприяє тіньовий бізнес. За різними даними, браконьєри вирубують щонайменше 3 млн. кубометрів деревини за рік, а це близько 20% від загального об’єму всієї деревини», – зазначив він.

Найбільше незаконних рубок вже традиційно проводяться в Карпатах, адже там є найбільші лісові масиви в країні. Крім того, в регіоні росте найбільше рідкісних дерев, які, відповідно,  коштують дорожче. Відомі букові праліси Карпат входять до переліку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. За них екологи бояться найбільше, бо на відновлення цих порід піде не один десяток років. Немало проблем спостерігається і на Поліссі, Волині, Чернігівській та Київській областях.

Лише за минулий рік у Чернігівській області було зафіксовано 12 браконьєрських порубок. За останній рік там було зрубано 257 дубів на суму понад мільйон гривень. Загалом, завдано збитків на 2 мільйони 800 тисяч гривень. Велику кількість браконьєрських рубок лісів зафіксовано також у Львівській області. Так, наприклад, у 2010 році в області самовільно було винищено 8 047 кубометрів деревини, і цифри з роками стрімко зростають.

Значні втрати, безсумнівно, є у лісових насадженнях у зоні АТО, де знищуються цілі ліси: 50% випадків незаконного знищення дерев зафіксували саме у Донецькій та Луганській областях.

Натомість, відновленням лісу влада займатися не поспішає. Так, у 2014 році в Україні знищили більше 20 млн кубометрів деревини, а відновили лише 58 тис га лісу (що є одним з найменших показників за останні роки).

«Законний» тіньовий бізнес

У 2015 році Верховна Рада ввела заборону на експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів в необробленому вигляді на 10 років, сподіваючись таким чином зменшити нелегальну вирубку лісу. На думку депутатів, незаконні рубки здійснюються саме через великий попит на деревину. Однак екологи кажуть, що цього недостатньо. Спочатку потрібно припинити діяльність тіньового бізнесу, який процвітає в Україні. «Країна намагається або, в крайньому випадку, декларує бажання реально боротися з браконьєрськими рубками законним чином. Взяти до уваги хоча б мораторій на вивіз деревини. Але цього недостатньо, корупції ніхто не скасовував. Найперше – потрібно прикрити цей «бізнес», – вважає Задесенець.

Крім того, за його словами, більшість підприємств, які працюють у цій сфері, просто не пристосовані для переробки лісоматеріалів, не говорячи вже про повний цикл якогось виробництва. Саме це і сприяє веденню незаконно бізнесу та масових вирубок лісу. Адже, замість того, щоб дотримуватись закону і пройти всю офіційну процедуру оформлення, можна тихо все експортувати, знаючи, що покарання не буде.

З цього можна зробити висновок, що навіть попри заборону, такий вид діяльності здається цілком нормальним, а головне – вигідним. Вигідним для покупців, яким головне об’єми, які експортують, а чи законно це – питання другорядне. Виграють з цього і підприємства: вони не витрачають коштів на обробку, але все одно збувають матеріал. Та найперше вигідно це для чиновників, які думають зовсім не критеріями природоохорони, а хочуть просто добре заробити, покриваючи цей незаконний багатомільйонний бізнес.

Про незахищеність лісового господарства України кажуть і у Держлісагентсві. Там погоджуються, що обсяги рубок надзвичайно великі, та кажуть, що зробити поки нічого не можуть. «У нас значне недофінансування, через брак коштів ми не просто не можемо відновити зрубані дерева, а й не знаємо, чи зможемо забезпечити належний рівень лісової охорони. Крім того, очікують, що цього року буде багато лісових пожеж, з якими ми навряд чи зможемо справитись», – повідомили у прес-службі Держлісагентства.

«Ми намагаємося відновити фінансування на лісоохоронні заходи, – розповідає голова комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильскої катастрофи Микола Томенко. – Але поки Мінфін, як завжди, проти».

Відслідкувати рубки

Відслідковувати незаконні рубки в Україні планують вже не один рік. Офіційно така процедура ніби-то є, але насправді вона не зовсім функціонує. Проблеми найперше потрібно вирішувати на місцях. Для прикладу, на Львівщині з 1 грудня працює електронний облік деревини, де фіксують усі, в тому числі, незаконні рубки. Щоправда, процедура поки що нова, а тому працює не так як хотілося б.

Втім, електронний облік сьогодні залишається єдиним можливим способом українців відслідкувати рубки дерев у лісгоспах. Таким чином можна відслідковувати перевезення деревини не лише по країні, а й за кордоном. Для чіпування використовують спеціальні бірки зі стійкого чорного пластику з унікальним штрих-кодом, який надійно захищений від підробок. Ними фіксують усі необхідні відомості про деревину: породу, назву сортименту, сорт, довжину, діаметр та об’єм спиляного дерева, а також дані про особу і лісогосподарське підприємство, які її заготовили. В ідеалі, після впровадження системи, продати дерево без чіпа та відповідних документів буде неможливо. Однак активісти кажуть, що система поки що існує тільки на папері, та інколи в окремих областях. Екологи не вбачають можливості введення електронного обліку у всій Україні найближчим часом, адже незаконні рубки вигідні, перш за все, для чиновників, які і повинні займатися розробленням цієї системи.

Крім того, браконьєрів не зупиняють ні система обліку, ні кримінальна відповідальність. Так, незаконні вирубки контролюються КК України, статтею 246 «Незаконна порубка лісу». За минулий рік до правоохоронних органів передано матеріали по 1705 випадках лісопорушень, проте судами розглянуто лише 181 справу. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 1086 посадових осіб державної лісової охорони, звільнено із займаних посад – 108 осіб. Проти 4 осіб порушено кримінальні справи. І це покарання – лише за масштабні рубки. Але ж, окрім цього, є й самовільні рубки дерев, які ніхто навіть не береться відслідковувати…

Наслідки для країни

Вирубування лісів та недосконале управління лісогосподарською діяльністю призводять до катастрофічного зменшення площі лісів. Ще на початку ХХ сторіччя карпатські ліси займали до 95 % поверхні гір, зараз цифра значно менша. «Після суцільних або непродуманих рубок схили втрачають здатність затримувати вологу та створюють небезпеку сходження снігових лавин або селів. Опади безперешкодно стікають до річок, викликаючи їхнє переповнення і розливання», – каже голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

І, справді, вирубка дерев значно підвищує ризики повеней та паводків, відповідно, погіршується якість ґрунту та родючість. Крім цього, вирубування карпатських лісів зумовлює зменшення біорізноманіття, знищення ареалів рідкісних видів флори і фауни, загибель цінних природних екосистем та негативний вплив на клімат усієї України.
unian.ua