Екологічна складова в Угоді про асоціацію з Європейським Союзом є значною, а імплементація директив, передбачених нею, дасть Україні шанс покращити свої екологічні стандарти та відповідно життя. Основна робота ведеться за декількома напрямками, першочерговим з яких є доступ громадськості до екологічної інформації.

– Інформація про стан довкілля є метою забезпечення екологічного управління. Ця інформація має бути зібрана у одному місці, наприклад, у інформаційній системі, і у відкритому доступі. Велика увага повинна приділятись участі громадськості у прийнятті рішень у сфері екології. Зокрема, щодо планів великих будівництв чи вирубок лісів, які повинні обговорюватися громадою ще на етапі планування такої діяльності, – розповідає координатор напрямку «Екологізація політики та практики» всеукраїнської екологічної громадської організації «Мама-86» Марта Руда.
За її словами, Україна також повинна вдосконалити процедуру оцінки впливу на довкілля та привести її до вимог Європейського Союзу.
– Оцінка впливу на довкілля – це загалом екологічна експертиза, яка зараз проводиться. Однак наразі є більш формалізованою і не зовсім відповідає своїй меті, оскільки в Європейському Союзі це йде багатоетапний механізм, – каже Марта Руда.

Як зазначає, цей механізм мав бути імплементований ще до 2013 року, однак Україна ще досі не спромоглася цього виконати, хоча було багато попереджень по міжнародних конвенціях.
Серед важливих напрямків в сфері охорони довкілля і напрямок якості атмосферного повітря. На сьогодні основним завдання Міністерства екології є зробити нову систему моніторингу, яка зараз є обмеженою.
– За директивою ЄС моніторинг атмосферного повітря має бути комплексним та детальним, має бути визначено території, на яких проводиться цей моніторинг, мають бути прописані параметри, за якими він здійснюється. Вся інформація має бути зібрана в загальноєвропейській системі вимірювання, щоб потім її можна було порівняти. А потім вона має бути зібрана в одну базову систему, – пояснює Марта Руда.

Також є ряд директив щодо сполук, які мають найбільший негативний вплив на здоров’я людини та на навколишнє середовище. Це стосується, в першу чергу, миш’яку, кадмію, нікелю, адже існують певні гранично допустимі концентрації і до 2018 року вони повинні бути імплементовані.
– Великий вплив на довкілля має транспорт, за деякими дослідженнями близько 70-80 % атмосферного повітря в населених пунктах залежить від викидів автотранспорту. Тому значна увага має приділятись якості пального, вмісту сірки та інших речовин в ньому, – каже Марта Руда.
Особливої уваги потребує і питання відходів, оскільки ця проблема є нагальною для кожного населеного пункту. Головною причиною такої критичної ситуації є відсутність умов для створення та розвитку галузі перероблення відходів в Україні.

– Перш за все, пріоритетним завданням щодо поводження з відходами є намагання не утворювати їх. Якщо ж держава не може запобігти утворенню, то вона має їх повторно використовувати, перероблювати у щось інше або ж, у крайньому випадку, утилізувати. Якщо це неможливо, тоді лише відходи потрібно захоронювати на спеціально відведених полігонах, – стверджує Марта Руда.
vsim.ua