Тернопільська вчителька Олена Зарічна вчить дітей та дорослих раціонально використовувати ресурси вдома та на роботі.

Викладач хімії, біології та екології у 24-й тернопільській школі стала еко-тренером та змінила власний побут після участі у спільному українсько-шведському проекті “Освіта для сталого розвитку в дії”.

Наразі тернополянка викладає курс “Уроки для сталого розвитку” у рідній школі та тренує колег для аналогічної роботи у місті, області й Україні.

«Поняття сталого розвитку не можна зводити виключно до економії, яка передбачає обмеження власних потреб, – пояснює Олена Зарічна. – Вчу дітей не економити гроші, а раціонально використати те, що маємо, щоб наступні покоління жили краще».

У 24-й школі світло у кабінетах та у роздягальні вмикають тільки при потребі. Це результат багаторічної роботи шкільної еко-команди. «Я викладаю курс сталого розвитку з 2008 року, тож вже відчутні результати, – каже Олена Зарічна. – Зараз це вже на рівні звички, а спочатку часто забувала вимкнути світло».

Вдома тернополянка також звикла використовувати електроенергію та воду лише при потребі. Господиня вимикає усі побутові прилади з мережі, наливає у звичайний чайник стільки склянок, скільки потрібно в даний момент, та готує страви невеликими порціями. Олена Зарічна дуже рідко вмикає мікрохвильову пічку, а електричний чайник та тостер, які споживають дуже багато електроенергії, взагалі не використовує. «Бачачи, як крутиться лічильник, коли вмикаєш мікрохвильову чи тостер, відразу розумієш, що краще зварити чи спекти на газі», – каже вона.

Пральну машину господиня вибирала з горизонтальним завантаженням білизни і класу А++, яка дозволяє раціонально використовувати воду та електроенергію, пилосос теж придбала енергозберігаючий, а холодильник розмістила подалі від нагрівального приладу. На додачу, вчителька намагається не користуватися занадто енерговитратою праскою і купує речі, які не потребують подібного догляду.

За словами Олени Зарічної, суттєву економію забезпечили енергозберігаючі лампочки.

«Торік упродовж зимових місяців витрачали більше 250 кВт електроенергії, – каже тернополянка. – Коли встановили дві нові лампочки – одну у кухні, а другу у місці, де я вишиваю, – то навіть 150 кВт не використовуємо. Така кількість кВт є хіба що у зимові місяці, коли електрокотел ввімкнений і більше світла ввечері горить».

У сім’ї раціоналізаторки взяли за правило приймати душ замість ванни, а чистити зуби та голитися зі склянкою води.

«Як тільки перейшли на душ замість ванни – почали використовувати води на 3 куби менше, – згадує жінка. – Тепер улітку витрачаємо 9-10 кубів, а раніше було 13-15».

За словами Олени Зарічної, під час чищення зубів з крана витікає близько двох відер води. «За хвилину з крана при середньому напорі витікає 6 л води, а відповідно за 3 хвилини, поки чистимо зуби, – 18 л, – пояснює еко-тренер. – Зі склянкою на звичайну ранкову процедуру піде 0,4 л – цього достатньо, щоб намочити щіточку, сполоснути рот, помити щітку».

Зменшити споживання води на 15-20% дозволяють аератори на кранах. «Аератор розсіює воду і таким чином створює більший тиск, – пояснює Олена Зарічна. – До того ж з аератором вода у котлі нагрівається швидше».

Екологічний миючий засіб для посуду господиня розбавляє з водою у пропорції 1:4 і наливає у банку з-під пінки для вмивання, яка має піноутворювач під кришкою. «Одного натиску вистачає, щоб помити масну каструлю, – зауважує Олена Зарічна. – Така піна змивається вдвічі меншою кількістю води».

Крім того, для миття посуду жінка використовує соду, яка гарно чистить, і гірчицю, яка найкраще змиває жир та нешкідлива для рук.

Оксана Зарічна особливу увагу приділяє сміттю. Наразі господиня в домашніх умовах компостує лушпиння з цибулі, з якого потім робить засіб для лікування рослин від шкідників або перемішує з землею як добриво, а пакетики чаю використовує як дренаж для кімнатних рослин замість керамзиту. «Кожен горщик з кімнатною рослиною має на дні ці пакетики, – розповідає раціоналізаторка. – Коли вони перегнивають і стають рослинним добривом, пересаджую вазон і кладу на дно свіжі сухі пакетики».
«Шведську майстерність сортувати сміття я оцінила у будинку генерального секретаря організації Global Action Plan – International пані Мерилін у Стокгольмі, яка керує проектом “Освіта для сталого розвитку в дії”, – розповідає пані Олена Зарічна. – Непотріб збирають у чотири контейнери: окремо фольгу, бо алюміній – дорогий метал, рослинні рештки – на зразок шкірки від моркви чи листя капусти, а також папір і пластик».

Рослинні відходи у Швеції перетворюють на компост, який сьогодні в Європі вважається найефективнішим і найбезпечнішим добривом для рослин, додає тернополянка.
ecotown.com.ua