Вперше за останні 10 років депутати Київради зібралися в Колонній залі Київської міської ради щоби заслухати проблеми, які турбують киян. Найбільш збуджені та найчисленніші були представники громадськості, які виступають проти незаконної забудови Києва. Також, прийшли виказати свої думки громадяни та представники громадських організацій, яких непокоїть корупція, доцільність відновлення районних рад у столиці, збереження історичної спадщини. Окремим блоком розглядали проблему будівництва під Києвом Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).

«Я, як депутат Київради, цього разу пропонувала лише два питання, що стосуються екології. Зокрема, щодо ситуації, яка склалася навколо будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива в Київській області, – розпочала свій виступ народний обранець у столичній раді Рена Назарова, – я цим питанням займаюся досить давно, але я би хотіла запросити до трибуни фахівців, які можуть розказати про це більш детально».

«Я хочу розповісти Вам про проблему» – з ходу почав співголова «Асоціації зелених України» Ярослав Задесенець, – «Почнемо з історії. Розмова піде про Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). В червні 2004 року компанія «Holtec International» і НАЕК «Енергоатом» підписали додаткову угоду до контракту по будівництву ЦСВЯП. Документ передбачає відновлення робіт по контракту 2005 року в частині розробки проекту централізованого сховища. В серпні 2014 року було офіційно заявлено про початок будівництва ЦСВЯП. Закінчення пускового комплексу сховища і введення його в експлуатацію заплановано на кінець 2017 року» – розповідає Ярослав Задесенець.

«Прийняття рішення про будівництво ЦСВЯП стало можливим завдяки спеціальному закону, який прийняв парламент у 2012 році, а Кабмін своєю постановою виділив для цих потреб дві земельні ділянки, загальною площею 45,2 га в зоні відчуження ЧАЕС», – каже експерт. Він наголошує, що прийняте рішення, вже тоді порушувало ряд процедур.

«Наприклад, за висновками державної екологічної експертизи №677, підготовленої Мінекології, не були враховані санітарно-гігієнічні аспекти пов’язані з проживанням населення. Причина – виключення цих питань з компетенції Міністерства. Таким чином, вплив ЦСВЯП на здоров’я людей ніхто навіть не досліджував», – обурюється лідер «АЗУ» Ярослав Задесенець. «Також, продовжує еколог – інша екологічна експертиза за номером 535, говорить проте, що закон про ЦСВЯП суперечить Статті 12 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої «будь-яка діяльність, яке не забезпечує режим радіаційної безпеки в зоні відчуження заборонена». Думку мешканців, прилеглих до зони будівництва територій, ніхто не питав, аргументуючи це тим, що зона відчуження не відноситься до жодної територіальної громади і управляється Держагентством при Мінекології. Хоча, в 2008 році у Іванкові та Славутичі були проведені громадські слухання. Учасники ухвалили рішення провести місцевого дорадчого референдуму, згідно діючого на той момент закону. Але, замість референдуму відмінили закон», – розповідає активіст «зелених». Найбільше екологів обурює той факт, що думку мешканців Києва, області та сусідніх регіонів щодо ядерного сховища, генпідрядники навіть не намагалися дізнатися. Очевидно, вони вважають, що люди які живуть на відстані 70, 80, 90 чи навіть 100 кілометрів від сховища не мають права знати про нього.

Хоча, є проблема й в іншому. Згідно проведених у квітні цього року опитувань українським офісом міжнародного дослідницького агентства «IFAK Institut», лише 20% серед мешканців Києва, Київської, Житомирської та Чернігівських областей, які живуть у 100-кілометровій зоні від ЧАЕС знають про рішення будівництва ЦСВЯП. А 65% дуже добре знають, які ризики і небезпеку несе життю та здоров’ю людей радіація та зберігання ядерного палива. 89% опитаних впевнені, що дозволу будувати у громади повинні питати обов’язково, непоінформованість викликає негативне ставлення у людей до процесів які пов’язані з будівництвом ЦСВЯП.

«Невже, не очевидно, що цей негатив нікуди не подінеться і обов’язково погано випливе у публічну площину, коли інформацію вже не можливо буде приховувати. Нам є у кого вчитися. У цивілізованому світі, наприклад, існують 3 простих пункти, які обов’язкові до виконання:

• обов’язково проводиться екологічна експертиза та оцінки загрози проектів для здоров’я людей, причому експертиза з залученням сторонніх експертів;
• обов’язково інформується населення, а матеріали експертизи розміщуються у відкритому доступі;
• обов’язково враховуються думки мешканців, проводяться громадські слухання або консультативні опитування чи референдуми.

«В багатьох Європейських державах органи місцевого самоуправління грають важливу роль при прийнятті таких рішень. А у Франції, Фінляндії, Канаді, Великобританії, Японії та Швеції громадськість взагалі має право «вето» у разі незгоди з рішенням будувати ядерні об’єкти на їх території», – говорить еколог з «Асоціації зелених України».

«Адже, саме невдоволення людей, – переконує Ярослав, становить у майбутньому найбільшу проблему на шляху реалізації подібних проектів. Досвід французів показує, що через ігнорування думки населення, генпідрядники змушені були шукати нове місце для сховища. Добре, що вони ще не починали будувати, а в нас як? Витратять чималі кошти, почнуть будувати, а люди вийдуть на масові протести!», – ділиться з депутатами Київради своїми думками фахівець.

«Ми виступаємо за те, щоби прийняття таких важливих рішень як довготривале зберігання відпрацьованого ядерного палива в Україні, було прозорим і відкритим, а не кулуарним», – заявив за підсумками депутатських слухань Ярослав Задесенець. – «Ми глибоко переконані, що екологічні питання, питання здоров’я та безпеки людей, не менш значущі, ніж економічні чи енергетичні. Вважаємо, що прийняття суспільно-важливих рішень щодо будівництва ЦСВЯП без проведення професійної, незалежної екологічної експертизи неприпустимі. Інформація про екологічні ризики повинна бути відкритою і знаходитися у вільному доступі. Надважливі рішення неможливо приймати без публічних слухань. Кияни, в першу чергу, мають право на проведення повномасштабної незалежної екологічної експертизи будівництва ЦСВЯП на небезпечній для столиці відстані, мають право на доступ до інформації і навіть за відсутності законодавства на проведення місцевих референдумів», – таку позицію організації озвучив лідер «АЗУ» під час своєї доповіді.

В підсумку доповіді, активісти виступили з ініціативою до міської влади, створити при Київраді робочу групу, яка займатиметься вивченням цього питання.

«Ми просимо створити робочу групу для вивчення питань по будівництву ЦСВЯП. До групи потрібно включити представників громадських організацій, депутатів, незалежних експертів-екологів. З самого початку необхідно ретельно провести експертний аналіз документів, які були надані на розгляд парламенту перед прийняттям закону про ЦСВЯП, провести незалежні екологічні експертизи, забезпечити доступ до інформації про об’єкт та провести інформаційну кампанію», – звернувся до можновладців Ярослав Задесенець.

«Зелені» переконують, що абсолютно розуміють важливість для України цього проекту, його вплив на забезпечення енергетичної незалежності нашої країни, але якщо зараз не проінформувати громадськість, то в майбутньому відсутність діалогу може негативно обернутися проти самого проекту ЦСВЯП.

«Київ спантеличений і б‘є на сполох. І ми не можемо заплющити очі на це питання, тому що проблема існує і її треба вирішувати. Інша справа, що це треба було ще два-три роки тому, коли це все тільки починалося, коли не було навіть широкого обговорення», – розповіла журналістам в кулуарах столичної ради депутат Рена Назарова.

«Те, що Україну багато хто закордоном асоціює із Чорнобилем нам користі не приносить. Невже, ми хочемо допустити щоби нас ще й асоціювали із ядерним сховищем. Ні. І у нас є політична воля та підтримка громадськості щоби змінити ситуацію. Я думаю, вже скоро ми в результаті перевірок та ретельного вивчення ситуації, підготуємо конкретні пропозиції як знизити рівень напруги у суспільстві та направимо їх на розгляд Кабінету Міністрів України та до українського парламенту», – резюмує Рена Рафіковна.

Варто зауважити, що саме вона першою відгукнулася на прохання «зелених» підняти це питання на муніципальному рівні. Активісти «Асоціації зелених України», неодноразово закликали генпідрядників будівництва через ЗМІ, через громадські організації повернутися обличчям до людей. Але безрезультатно.

«Асоціація зелених України» домоглася створення при Київраді робочої групи. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні постійної комісії при Київраді з питань екологічної політики за підсумками депутатських слухань.