Білорусія має намір збирати та вивозити відпрацьовані батарейки на переробку за кордон, повідомляє ecotown.com.ua.

Як зазначає провідний спеціаліст управління з координації діяльності у сфері поводження з вторинними матеріальними ресурсами ГУ “Оператор вторинних матеріальних ресурсів” Вадим Зубрицький, на даний момент країна обрала найоптимальніший варіант утилізації токсичних і надзвичайно небезпечних для навколишнього середовища і здоров’я людей елементів живлення.

Наразі електронні та електричні відходи білоруси мають змогу викидати не у сміттєве відро, а у контейнери для батарейок, які з’явилися у місцях продажу. За словами Вадима Зубрицького, на 6,6 млрд рублів, які виділені цьогоріч у рамках постанови Ради міністрів РБ No1124 щодо згаданих відходів, придбають контейнери для батарейок і компенсують організаціям витрати на збір токсичного сміття. Зайняти еко-позицію покупців закликають кумедні плакати з написом: “Одна батарейка вбиває двох їжаків!”.

На додачу, в країні стартувала просвітницька кампанія “Ціль-99”, спрямована на максимальний збір вторинної сировини. Рух з гаслом: “Я теж хочу зробити свою країну кращою!” – покликана сформувати у білорусів відповідальне ставлення до відходів споживання.

За оцінками експертів, зараз батарейки становлять близько 0,25% від обсягу всього зібраного у Білорусі сміття. При цьому у кожній сім’ї щорічно утворюється від 100 до 500 грамів використаних елементів живлення.

Як зазначає Вадим Зубрицький, зараз Білорусь, яка назбирала близько 40 тонн відпрацьованих батарейок, готує перші 20 тонн до вивезення. Транспортувати елементи живлення на знешкодження вибороло право ВАТ “БелВТИ” в ході оголошеного у кінці травня тендері.

Пілотна партія дасть змогу відпрацювати правові, технічні і економічні складові механізму та оцінити доцільність наступних поставок, пояснює фахівець, додаючи, що паралельно буде спрогнозовано можливі обсяги зібраних батарейок з урахуванням інформаційних кампаній, акцій та урядових документів, які зобов’язують суб’єктів торгівлі встановлювати спеціальні контейнери.

Сьогодні відпрацьовані батарейки приймають на переробку у Німеччині, Фінляндії, Польщі, розповідає Вадим Зубрицький. У елементах живлення багато рідкісних металів, органічних основ: вугілля, цинковий корпус, сталь, які можна використовувати як первинні матеріали так і в якості легуючих добавок у металургійному циклі. Це в першу чергу магній та його оксиди, які додаються в різні види сталі, пояснює експерт, додаючи, що для цього потрібні металургійні заводи повного циклу з добре розрахованим технологічним процесом.

Організовувати переробку відпрацьованих батарейок на території Білорусії поки немає сенсу, каже Вадим Зубрицький. Аби дороге і вкрай складне виробництво було рентабельним, щорічний збір батарейок повинен становити більше 100 тонн, пояснює фахівець, нагадуючи, що поки що на КУП “Экорес” у Мінську і в Брестському обласному споживчому товаристві сконцентровано близько 40 тонн.

Цінні рідкісні метали, які містяться у елементах живлення, надзвичайно важко виділити, зауважує експерт. «Батарейки, які мають різний елементний склад, для визначення циклу переробки необхідно вручну відсортувати за видами, – наголошує Вадим Зубрицький. – Зазвичай під впливом корозії корпуси елементів живлення руйнуються, вони починають текти, електроліти змішуються, перетворюючись у непридатну для переробки та знешкодження масу, – і, як результат, виникає велика кількість проблем». Простіше зберігати відпрацьовані елементи живлення в ізольованих бетонних блоках на спеціальних полігонах, констатує експерт.

Вадим Зубрицький наголошує, що елементи живлення не можна викидати у сміттєве відро, а потрібно максимально вилучати з обігу, намагаючись або переробляти, або знешкоджувати, або організовувати місця довготривалого зберігання. Легка і функціональна батарейка на 50% складається з токсичних металів: ртуть, свинець, кадмій, олово, нікель, цинк, магній. Як складова твердих побутових відходів елемент живлення з часом «втрачає форму» і забруднює ґрунти, поверхневі і ґрунтові води. Цинк, магній, свинець, ртуть, оксиди, сполуки з фтором через рослинний та тваринний світ, воду, повітря та їжу потрапляють в організм людини, приводячи до гострих отруєнь і хронічних захворювань, пояснює фахівець.

В той же час спалювання відходів, до складу яких входять елементи живлення, призводить до забруднення атмосфери важкими металами у вигляді аерозолів та утворення отруйного шлаку. Як результат, неправильне поводження з відпрацьованою батарейкою може наробити великої біди, наголошує фахівець.

За словами Вадима Зарубицького, сьогодні білоруси повинні вчитись не тільки правильно збирати батарейки, а й ефективно користуватись ними. Так, щоб продовжити термін служби елементів живлення, необхідно пильнувати полярність, не заряджати їх на сонці та не користуватися на сильному морозі, не застосовувати в одному приладі батарейки різних виробників і хімічних систем, а також різні ступені заряду. Елемент живлення, якому дають періодично відпочити, прослужить трохи довше, ніж той, з якого витягують відразу всю електрику, радить експерт.

На додачу, потрібно пам’ятати, що споживається різний постійний струм, Наприклад, для пульта дистанційного керування підійдуть батарейки, ресурс яких був частково використаний у дитячих іграшках. Загалом вибираючи техніку без елементів живлення, застосовуючи акумулятори замість звичайних батарейок та обираючи батарейки з маркуванням “без ртуті”, можна суттєво зменшити власний негативний вплив на навколишнє середовище, впевнений Вадим Зарубицький.