0

Польща може допомогти модернізувати львівські очисні споруди. П’ять років тому у Варшаві повністю оновили обладнання, яке очищує усі стоки міста, що потрапляють у Віслу. В результаті головна річка Польщі стала значно чистішою. Тепер польський досвід переймають львів’яни.

У «Львівводоканалі» запевняють: якщо модернізувати львівські очисні споруди за європейським зразком, вода у Полтві не смердітиме, а відтак ми перестанемо забруднювати Західний Буг, який впадає у польську Віслу.

Очищають варшавські стоки чотири очисні споруди: «Південь», «Прушкув», «Деумбе» та «Чайка». Остання ‒ найбільша і найсучасніша у Польщі. Її запроектували на початку 70-х років, а здали в експлуатацію у 1991-му. Та п’ять років тому «Чайку» розбудували і модернізували. Усі стоки запливають у камеру.

«При нормальній погоді, як зараз то тут 15-18 тисяч метрів кубічних на годину, але як падає дощ, то може і 52 тисячі бути. Потім припливають до цієї будівлі, де завдяки механічній очистці на решітках у 6 міліметрів затримується сміття», – каже керівник варшавських очисних споруд «Чайка» Ярослав Судов.

Далі стоки потрапляють до чотирьох резервуарів. Мінеральні частки викачують насоси із дна, а жир та олію спалюють. А неприємний запах зникаю у цих двох станціях дезодорації. Установка забирає найбільш відчутні речовини: сірководень, аміак, меркаптани.

«В обігу є хімічний розчин, який весь час качає насос на гору колонки. Повітря приходить знизу і в результаті контакту забруднення з краплями цього розчину видаляється», – говорить Ярослав Судов.

Наступний етап очистки ‒ збір біогазу. Його нагромаджують у двох збірниках, кожен об’ємом до семи тисяч кубічних метрів. Біогаз спалюють, повністю забезпечуючи себе теплом та на половину – електроенергією. Модернізацію здійснили коштом платників податків Варшави, завдяки дотаціям Європейського Союзу та позиці Європейського інвестиційного банку.

«Цілий комплекс очисних споруд коштував 200 мільйонів євро плюс 1 млрд 153 млн злотих», – сказав Ярослав Судов.

Поляки кажуть, що вода у Віслі може бути ще чистішою, а процес очистки простішим. Та для цього треба модернізувати очисні споруди Львова. Адже наше місто скидає стоки у Полтву, яка впадає у Західний Буг, а той ‒ у польську Віслу.

«Якщо Україна і Львів зреалізують інвестицію, яка полягає в модернізації очисних споруд у місті, автоматично поліпшить якість води у річці Буг. І маємо надію, що це безпосередньо вплине на процес очищення води в одній із наших очисних споруд», – розповів директор очисних споруд Варшави Войцех Фронцак.

Фінансову допомогу та дешеві кредити може надати Національний фонд охорони довкілля і водного господарства Польщі. Однак потрібно довести, що інвестиція має значення для цілої країни.

«Якщо Львів випускає стоки, які через кілька кілометрів потрапляють до Польщі і це буде доведено, то таку позику можна виділити. Важливо показати, що інвестиція – це найкращий спосіб справді очистити стоки і не забруднювати польських рік», – сказала директорка департаменту водоохорони Національного фонду Єва Камінська.

На львівських очисних спорудах модернізації потребує більшість обладнання. Станцію механічної очистки оновили 9 років тому. Цього року відремонтували первинний відстійник. А роботи ще багато.

«Це первинна очистка, сама біологічна очистка, вторинна очистка. Вона ще лишилася на рівні радянського часу з тих пір, як побудовані ці очисні споруди», – розповів директор ЛМКП «Львівводоканал» Валентин Вольський.

Переговори між «Львівводоканалом» та польським фондом охорони довкілля тривають. У жовтні на екологічному форумі у Львові сторони мають підписати меморандум про співпрацю.

zaxid.net

Оставить комментарий